Законопроєкт про захист від SLAPP-позовів можуть зареєструвати вже восени: в Україні презентували результати публічних консультацій

Законопроєкт про захист від стратегічних позовів проти громадської участі (SLAPP) планують зареєструвати у Верховній Раді наприкінці серпня або у вересні цього року. Документ має запровадити в Україні механізми захисту журналістів, правозахисників, антикорупційних та екологічних активістів, а також інших людей, які беруть участь у суспільно важливих дискусіях, від судових процесів, що використовуються як інструмент тиску.

Про це йшлося 10 липня під час презентації результатів публічних консультацій щодо законопроєкту про протидію SLAPP, яка відбулася в Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення, повідомляє ZMINA.

Фото з мережі

Голова Національної ради Ольга Герасим’юк наголосила, що для України проблема SLAPP уже давно перестала бути теоретичною. За її словами, останні судові справи проти журналістів демонструють необхідність законодавчих гарантій, які не дозволять використовувати суди як спосіб обмеження свободи слова.

“В умовах повномасштабної війни журналісти мають бути захищені не лише від фізичних загроз, а й від будь-яких форм правового тиску. Це законодавство захищає не окрему професію — воно захищає право знати, право брати участь у публічному житті та демократичну природу свободи слова”, — сказала вона.

Також Герасим’юк зазначила, що Україна вже долучилася до роботи Ради Європи з формування найкращих практик протидії SLAPP та представила європейським партнерам власні законодавчі напрацювання.

Голова парламентського Комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомив, що після завершення громадських консультацій розробники переходять до політичного етапу просування законопроєкту.

За його словами, до кінця серпня триватимуть консультації з Комітетом Верховної Ради з питань правової політики та Комітетом з прав людини, після чого документ планують зареєструвати.

“Ми плануємо зареєструвати законопроєкт орієнтовно наприкінці серпня — на початку вересня. До цього часу проведемо консультації з профільними комітетами, щоб мінімізувати можливі перепони під час його ухвалення”,— зазначив він.

Юрчишин додав, що законопроєкт стосується не лише журналістів.

“Для нас важливо показати, що це питання стосується не лише медіа. Йдеться про громадську участь загалом: гендерних експерток, антикорупційних активістів, екоактивістів та всіх, хто зацікавлений у захисті своєї діяльності”, — наголосив депутат.

Він також зазначив, що Україна має намір виконати взяті перед Європейським Союзом зобов’язання та запровадити анти-SLAPP законодавство до початку 2027 року.

Керівниця Представництва ЮНЕСКО в Україні К’яра Децці Бардескі підкреслила, що ухвалення такого законодавства є важливим як для захисту свободи вираження поглядів, так і для європейської інтеграції України.

За її словами, позови SLAPP не є звичайними судовими спорами, а використовуються для залякування, виснаження та замовчування журналістів і громадських активістів.

“Саме тому законодавство про протидію SLAPP є таким важливим. Воно захищає журналістів, активістів та організації громадянського суспільства, водночас забезпечуючи право суспільства знати”, — зазначила вона.

Бардескі також повідомила, що ЮНЕСКО підтримує підготовку законодавства через Глобальний фонд захисту медіа та реалізує навчальні програми для українських суддів щодо міжнародних стандартів свободи слова.

Під час презентації результатів публічних консультацій медіаюристка ГО “Платформа прав людини” Людмила Опришко представила доопрацьовану редакцію законопроєкту.

Вона пояснила, що документ імплементує положення Директиви ЄС та рекомендацій Ради Європи і вперше вводить у законодавство визначення понять “громадська участь”, “питання суспільного інтересу” та “зловживання судовими процесами проти громадської участі”.

За словами Опришко, законопроєкт також передбачає:

• механізм дострокового відхилення явно необґрунтованих позовів;
• покладення тягаря доказування обґрунтованості позову на позивача;
• можливість підтримки відповідача громадськими організаціями;
• компенсацію судових витрат;
• штрафні санкції за зловживання процесом;
• захист від виконання іноземних рішень, які мають ознаки SLAPP.

Вона повідомила, що після консультацій робоча група врахувала низку пропозицій експертів, суддів, Міністерства юстиції та громадських організацій, зокрема змінила підхід до участі громадських організацій у процесі, уточнила механізми безоплатної правничої допомоги та відмовилася від ідеї обов’язкового окремого оприлюднення судових рішень.

Директорка з юридичних питань ГО “Платформа прав людини” Ольга Вдовенко розповіла про зміни щодо судової статистики та оприлюднення судових рішень.

Вона пояснила, що від ідеї створення окремого реєстру справ про SLAPP відмовилися після консультацій із Державною судовою адміністрацією. Натомість пропонується використовувати чинний Єдиний державний реєстр судових рішень, але запровадити окрему категорію таких справ.

“Для нас ці положення не повинні бути суто формальними. Ми маємо запропонувати механізми, які дадуть можливість оцінити, що працює, що не працює і яка реальна ситуація зі SLAPP-позовами в Україні”, — зазначила Вдовенко.

За її словами, також пропонується змінити систему судової статистики, щоб можна було аналізувати кількість таких справ, категорії позивачів і відповідачів, предмет позовів та ефективність нових механізмів захисту.

Виконавча директорка ГО “Лабораторія цифрової безпеки” Віта Володовська наголосила, що після ухвалення закону знадобляться зміни до підзаконних актів.

Вона зазначила, що необхідно оновити класифікатор категорій судових справ, форми судової статистики та функціонал Єдиного державного реєстру судових рішень, щоб забезпечити окремий облік справ про зловживання судовими процесами проти громадської участі.

Під час фінальної дискусії медіаюристка, голова Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції ACREC Оксана Нестеренко застерегла, що сам по собі якісний законопроєкт не гарантує успішної реформи.

За її словами, під час громадських консультацій стало очевидно, що частина юридичної спільноти поки не розуміє природи SLAPP-позовів.

“Недостатньо просто розробити якісний законопроєкт. Необхідно пояснювати, чому існуючих процесуальних механізмів недостатньо і чому анти-SLAPP є новим правовим інститутом. Інакше існує ризик, що закон буде ухвалений формально, але його гарантії не працюватимуть”, — сказала вона.

Юристка напряму захисту громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA Анастасія Соловйова, яка входить до робочої групи з розроблення законопроєкту, наголосила, що документ покликаний захистити не лише громадських активістів чи журналістів.

“Законодавство про протидію SLAPP є надзвичайно важливим для України. Йдеться не лише про захист прав громадських активістів, громадських організацій чи медіа. Насамперед це про право суспільства отримувати інформацію як від органів влади, так і від медіа та інститутів громадянського суспільства”, — зазначила вона.

Соловйова додала, що законопроєкт розробляли майже рік у максимально інклюзивному форматі із залученням усіх зацікавлених сторін та з урахуванням вимог Директиви ЄС і міжнародної практики.

“Наразі законопроєкт перебуває на завершальному етапі підготовки до реєстрації у Верховній Раді України. Сподіваюся, що його розгляд і ухвалення відбуватимуться активно, а після набрання чинності він стане ефективним інструментом судового захисту для всіх, чиї права порушуються шляхом зловживання судовими процесами”, — підсумувала юристка ZMINA. 

Нагадаємо, раніше ZMINA писала про те, як захиститися від SLAPP-позовів в Україні?