За два роки роботи судді ВАКС понад 10 разів скаржилися на тиск
За два роки роботи Вищого антикорупційного суду судді 12 разів зверталися до Вищої ради правосуддя через тиск і втручання в їхню діяльність.
Про це розповіла голова суду Олена Танасевич в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”.
Вищий антикорупційний суд розпочав свою роботу у вересні 2019 року, а очолила його харківська суддя Олена Танасевич. Вона отримала найбільший бал на конкурсі та не фігурувала в списку недоброчесних кандидатів на посаду, який складали активісти.
Серед втручань, які відбулися за два роки, зокрема, погрози самій Танасевич, які та отримувала у фейсбуку, а також звернення нардепа до неї з вимогою обрання певної міри запобіжного заходу підозрюваному.
Джерела “Інтерфакс-Україна” повідомляли, що йдеться про депутата Юрія Камельчука з фракції “Слуга народу”, а звернення стосувалося кримінального провадження за підозрою в отриманні неправомірної вигоди щодо колишнього голови Чернівецької обласної ради Івана Мунтяна. Суд просили про запобіжний захід для свідка в справі Мунтяна – приватного підприємця, який, за попередньою інформацією, давав хабар.
“Як того вимагає закон, я негайно звернулася до Вищої ради правосуддя і до генерального прокурора з повідомленням про втручання в діяльність правосуддя”, – розповіла Танасевич.
ВРП вважала, що ці дії можна розцінювати як втручання в діяльність суддів, а тому зверталася щодо цього питання до Верховної Ради.
Також у жовтні минулого року на територію внутрішнього двору суду вночі кинули гранату, яка пошкодила частину будівлі.
За словами Танасевич, відомості щодо погроз та кинутої гранати вже внесли до ЄРДР і наразі в цих справах триває досудове розслідування. Ще за двома заявами триває перевірка, а в решті звернень Вища рада правосуддя не побачила ознак втручання.
Цього року ВРП відкрила дисциплінарне провадження і звинуватила в “систематичних порушеннях” трьох суддів ВАКС – Лесю Федорак, Ігоря Строгого і Віктора Маслова, які розглядали справу судді Апеляційного суду Черкаської області Володимира Пономаренка. Той за 30 тисяч гривень обіцяв вплинути на колег з районного суду, щоб вони ухвалили позитивні рішення на користь водія в одній зі справ, яку розглядали.
Скаргу на суддів ВАКС подала до ради Національна асоціація адвокатів України, членом якої є обраний на з’їзді адвокатів член ВРП Олексій Маловацький. Через це активісти називали відкриття дисциплінарного провадження тиском.
Водночас минулого року колегія суддів ВАКС зверталася до голови ВРП та генпрокурора щодо втручання в їхню роботу члена ВРП, який витребовував копії матеріалів ще не закритої справи, щоб оцінити ухвалення суддею рішень. Проте у ВРП радили суддям ВАКС “не викривлювати інформацію та не створювати видимість упередженого ставлення до них”.
Із 2019 року ВАКС визнав винними в корупції вже чимало суддів. Вирок, наприклад, отримала суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Ганна Білик, яка вимагала 1000 євро за ухвалення “правильного” рішення. Шість років за ґратами проведе й суддя Козівського районного суду на Тернопільщині Михайло Кренцель, який за 2 тисячі доларів обіцяв не скасовувати випробувального строку і не відправляти засудженого до виправної колонії.
Нагадаємо, що понад половину українців називають корупцію однією з найголовніших проблем країни.
Фотографія обкладинки: ВАКС