За допомогою держави житло отримав лише 1% переселенців – Омбудсман

Дата: 24 Листопада 2020
A+ A- Підписатися

За приблизними оцінками, з початку збройної агресії Росії за державної підтримки житло отримали близько 1% внутрішньо переміщених осіб.

Про це повідомили в Офісі Омбудсмана, посилаючись на спецдоповідь “Реалізація права внутрішньо переміщених осіб на житло”.

За шість років, що минули від окупації Криму та початку бойових дій на Донбасі, в Україні налічили 1,5 млн людей, які покинули домівки, що дорівнює приблизно 3% загальної кількості всього населення.

Найбільша кількість переселенців зареєструвалась у Донецькій (понад пів мільйона осіб) та Луганській (майже 300 тис.) областях. Понад 160 тис. обрали для життя Київ, а ще 63 тис. – Київську область. Популярними серед ВПО виявилися й Харківська область, де налічують 134 тис. переселенців, Дніпропетровська – 71 тис. та Запорізька – 56 тисяч осіб.

Водночас аналіз законодавства, звернень від переселенців та результати моніторингових візитів, зокрема до місць компактного проживання, свідчать, що досі ані на загальнодержавному, ані на місцевому рівні влада так і не впровадила жодних рішень, необхідних для розв’язання житлових проблем жертв конфлікту. Також наразі ніхто в Україні не може назвати точної кількості ВПО, які потребують цього.

Модульне містечко для переселенців у Харківській області

“Основними умовами успішної інтеграції ВПО є житло, постійний дохід та зайнятість. Близько 60% переселенців живуть в орендованому житлі, а з них щонайменше 27% розповіли про ризики виселення через неспроможність сплачувати орендну плату. Недостатні обсяги щомісячної адресної допомоги ВПО для покриття витрат на проживання спонукають їх повертатися на території, де їм потенційно може загрожувати небезпека. Близько 65% осіб, які повернулися проживати на тимчасово окуповані території, – це особи віком від 60 років і старше”, – розповіла Денісова. 

За оцінками міжнародних організацій, житла в Україні потребують майже 70% ВПО. Щонайменше 2% переміщених осіб досі мешкають у місцях компактного проживання різного типу, які створили ще у 2014–2015 роках. На сьогодні в 170 таких місцях проживає майже 7 тис. осіб.

За словами Омбудсмана, у Дніпропетровській, Запорізькій та Харківській областях, де побудували спеціальні модульні містечка для 4 тис. ВПО, не розв’язали проблеми їхньої реконструкції, але термін експлуатації цих приміщень сплив ще 2018 року.

Відомо, що в Україні діє програма “Доступне житло”, яка, за даними Офісу Уповноваженої, користується популярністю серед переселенців. 

Фото: Depo.ua

“Станом на 1 травня 2020 року загальна кількість зареєстрованих заяв для отримання державної підтримки за цією програмою становила понад 16 тис., з яких понад 10 тис. подали саме ВПО. Загалом за час існування програми підтримку отримала 901 особа з-поміж ВПО. Однак вони можуть отримати підтримку для придбання житла лише в регіоні їхнього фактичного проживання, і це житло має бути обов’язково в новобудовах, що обмежує право цих громадян на свободу пересування та вільний вибір місця проживання. До того ж не в усіх регіонах ведеться нове житлове будівництво”, – розповіла Денісова. 

На наступний рік, як зазначили в Омбудсмана, в бюджеті не заклали коштів на реалізацію цієї програми. 

Нагадаємо, досі в Україні деякі переселенці змушені сплачувати туристичний збір через те, що шість років живуть у так званих місцях компактного проживання, тобто санаторіях, туристичних базах, будинках відпочинку і Згідно з українським законодавством, ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади за кожну добу тимчасового розміщення особи в місцях проживання (ночівлі) в розмірі до 0,5% для внутрішнього туризму та до 5% для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення..

У червні парламент вчергове закликали підтримати законопроєкти, які розв’язали б цю проблему, однак наразі їх зняли з розгляду Ради. 

Фотографія обкладинки: Громадський простір 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter