З початку року Нацполіція відкрила 90 проваджень за злочини проти журналістів

Дата: 05 Червня 2020
A+ A- Підписатися

За п’ять місяців поточного року слідчими Національної поліції розпочато 90 кримінальних проваджень за фактами перешкоджання професійній діяльності журналістів. Це на 13 злочинів більше, ніж у цей період минулого року.

Про це 5 червня повідомила заступниця начальника відділу Головного слідчого управління Нацполіції Анастасія Шидловська під час онлайн-дискусії “Безпека журналістів та протидія безкарності за злочини проти журналістів”, передає кореспондент видання ZMINA.

За її словами, таке збільшення зумовлено тим, що журналісти займають активну позицію у висвітленні порушень правил карантину, які були запроваджені постановою Кабміну від 11 березня, а також тим, що керівництво Нацполіції запровадило виваженіший підхід до реєстрації таких злочинів.

Шидловська пояснила, що поліція стала реєструвати провадження не лише за заявами самих журналістів, а й за повідомленнями ЗМІ та в мережі інтернет.

Однак представниця Нацполіції все ж наполегливо радить журналістам у разі нападів безпосередньо звертатись або на гарячу лінію 102, або із заявами до органів Нацполіції, щоб злочини належно розслідувались і винні притягувалися до відповідальності.

Шидловська розповіла, що найбільше злочинів проти журналістів зафіксовано в місті Києві, Львівській, Вінницькій, Харківській, Дніпропетровські та Одеських областях.

За п’ять місяців до суду скеровано сім кримінальних проваджень стосовно дев’яти таких правопорушень.

Серед них провадження за фактом нападу на журналіста телеканалу “ЗІК”, який висвітлював порушення норм карантину в столичному Гідропарку. Воно кваліфіковано за двома статями – перешкоджання професійній діяльності журналіста та заподіяння тілесних ушкоджень журналісту. Наразі триває судовий розгляд .

Станом на 1 червня в провадженні слідчих Нацполіції залишається 140 правопорушень проти журналістів.

За словами Шидловської, Нацполіція цього року отримала від Інституту масової інформації перелік із 67 правопорушень проти журналістів і відкрила 26 кримінальних проваджень за фактами з цього списку. Одне з них наразі передано до суду, у п’яти випадках – ухвалено рішення про закриття провадження, два провадження скеровано до ДБР та СБУ, у 18 провадженнях розслідування триває. Зокрема, в одному з них особі повідомлено про підозру. Йдеться про напад на журналіста телеканалу “Перший західний”.

 Шидловська додала, що у 22 випадках заяв від журналістів не було.

Також, відповідаючи на запитання виконавчої директорки ІМІ щодо стану розслідування резонансних випадків із цього списку, Шидловська повідомила, що провадження за фактом підпалу журналістки “Радіо Свобода” Галини Терещук для повного всебічного розслідування передано до СБУ.

А матеріали справи за фактом протиправних дій з боку працівників поліції проти Богдана Кутєпова під час знімання акції біля Кабміну скеровано до ДБР у місті Києві.

Своєю чергою виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк повідомила під час дискусії, що за п’ять місяців цього року ІМІ зафіксував 91 випадок порушень свободи слова і переважна більшість із них стосувалася саме фізичної агресії щодо журналістів (66 випадків).

 

За словами Романюк, окрім фізичної агресії, ще одним трендом стала закритість місцевої влади: під час карантину журналістів протиправно не допускали на засідання і сесії місцевих та районних рад. Такі випадки ІМІ зафіксував на Полтавщині, Дніпропетровщині, Херсонщині, Харківщині, Миколаївщині, Дніпропетровщині, Кіровоградщині.

Романюк наголосила на важливості досягнення практичних домовленостей із правоохоронцями про системну комунікацію і обмін даними для покращення ситуації з розслідуваннями нападів на журналістів в Україні.

“Для нас надзвичайно важливим є отримувати фідбек і конкретні дані щодо покарань нападників на журналістів та мати системний і публічний діалог щодо подолання безкарності за напади на журналістів із представниками правоохоронних органів та судової влади на найвищому рівні. Адже саме робота професійних та об’єктивних журналістів сприяє встановленню справедливості й зменшує вплив зловмисників та корупціонерів”, – зазначила очільниця ІМІ.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: