ЄСПЛ знову заборонив Росії продовжувати обстріли цивільної інфраструктури в Україні
Європейський суд з прав людини повторив рішення за позовом “Україна проти Росії”, в якому заборонив РФ продовжувати обстріл цивільної інфраструктури. Це рішення стосується й майбутніх скарг проти РФ.
Про це повідомила суддя ЄСПЛ від України Ганна Юдківська.
Фото: Global Look Press / Mateusz WlodarczykПопереднє рішення, в якому ЄСПЛ наказав Росії припинити напади та бомбардування цивільних об’єктів в Україні, судді ухвалили 1 березня.
Новим рішенням суд поширив застосування тимчасових заходів за правилом 39і на подані відповідні запити “тих, хто ховається в сховищах, домівках та інших спорудах, побоюючись за своє життя через триваючі бомбардування та обстріли, без або з обмеженим доступом до їжі, охорони здоров’я, води, каналізації, електроенергії та інших взаємопов’язаних послуг, необхідних для виживання, які потребують гуманітарної допомоги та безпечної евакуації”.
Додатково ЄСПЛ вимагає від РФ безпечного проходу гуманітарної допомоги та доступу цивільного населення до безпечних шляхів евакуації, медичних послуг, їжі та інших предметів першої необхідності.
Як звернула увагу суддя Верховного Суду Тетяна Анцупова, коментуючи рішення ЄСПЛ від 1 березня, тимчасові заходи у справі застосовують лише до Росії, на відміну від тимчасових заходів, запроваджених, наприклад, у справах “Україна та Нідерланди проти Росії” (№ 8019/16, 43800/14 та 28525/20). Згідно з ними уряди РФ та України мали виконувати свої зобов’язання за Конвенцією.
Наслідки бомбардувань російською авіацією Чернігова, внаслідок яких загинули 47 людей, а ще 18 отримали травми“Це означає, що Україна надала достатні докази очевидних порушень прав людини з боку РФ на території України”, – зазначила вона.
Ухвалене рішення є обов’язковим для Росії як сторони Конвенції, а невиконання цього рішення та конкретних зобов’язань, зазначених у ньому, є додатковою підставою для відповідальності в межах розгляду справи “Україна проти Росії” по суті в майбутньому судовому процесі.
Анцупова пояснює, що попри те, що 25 лютого 2022 року право на представництво Росії у статутних органах Ради Європи призупинили у зв’язку із серйозним порушенням нею своїх зобов’язань, це не означає, що РФ звільнена від своїх зобов’язань за Конвенцією:
“Юрисдикція Суду дотепер розповсюджується на РФ як сторону Конвенції. Навіть у разі виходу РФ з Конвенції, що можливо лише одночасно з виходом із членства Ради Європи, усі зобов’язання та рішення, які були прийняті до такого виходу, мають бути виконані”.
Наслідки бомбардування Росією центру Харкова. Фото: ДСНСЗа нормами Статуту Ради Європи, санкції за неналежне виконання зобов’язань державою-членом на першому етапі передбачають відмову від підтвердження повноважень національної делегації в Парламентській асамблеї та Комітеті міністрів. На другому ж етапі, якщо серйозні порушення продовжуються, Комітет міністрів може запропонувати державі вийти зі складу Ради Європи добровільно. У разі якщо держава не виконує такої рекомендації, Комітет міністрів може ухвалити рішення про припинення її членства в Раді Європи, починаючи з дати, яку може визначити Комітет міністрів.
“За більше ніж 70-річну історію Ради Європи жодну державу не було примусово виключено з її складу на підставі статті 8 Статуту. У будь-якому разі ми є свідками безпрецедентно масштабного порушення міжнародних зобов’язань із часів створення Ради Європи. Таке порушення не може не призвести до міжнародної ізоляції та застосування всіх можливих політико-правових механізмів реагування, відомих сучасному світу”, – говорить Анцупова.
Нагадаємо, що Рада ООН із прав людини створила незалежну комісію для розслідування порушення прав людини під час військової агресії Росії. Також в Україну вже виїхали слідчі Міжнародного кримінального суду.
Українські громадські та урядові організації зафіксували вже всі типи воєнних злочинів з боку Росії. Приклади воєнних злочинів ZMINA збирає тут, а також за тегами міжнародні злочини та #PutinWarCrimes.
Фотографія обкладинки: AP Photo/Emilio Morenatti
