ЄСПЛ присудив компенсації кримським татарам за затримання під час пікетів у Москві
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі “Абдуллаєв та інші проти Росії” та присудив по 4 тисячі євро компенсації 12 учасникам пікетів у Москві на підтримку фігурантів “першої Бахчисарайської групи” у справі “Хізб ут-Тахрір”.
Про це повідомила юристка Ельвіна Семедляєва громадянській ініціативі “Кримська солідарність”.
Один із учасників мітингу в Москві. Фото: “Кримська солідарність”Серед заявників у справі був і кримськотатарський політв’язень Аметхан Умеров, якого нині утримують у ростовському СІЗО за обвинуваченням у нібито участі в діяльності “терористичної організації”.
Йдеться про акції, що відбулися в липні 2019 року в Москві. Тоді кримські татари вийшли на Червону площу з плакатами на підтримку Ремзі Меметова, Зеврі Абсеїтова, Рустема Абільтарова та Енвера Мамутова – фігурантів “першої Бахчисарайської групи”. 10 липня російська поліція затримала сімох активістів та склала на них адміністративні протоколи за нібито порушення правил проведення акцій.
Наступного дня, 11 липня, біля будівлі Верховного суду РФ затримали ще 45 кримчан, які прийшли підтримати фігурантів справи під час розгляду апеляції. Учасники акції тримали плакати із написами “Припиніть репресії в Криму” та “Наші діти не терористи”. Усіх доставили до відділків поліції, де змусили писати пояснення та зобов’язання про явку до суду.
У 2019 році московські суди оштрафували активістів на суми від 10 до 20 тисяч рублів. Після оскарження рішень захист звернувся до ЄСПЛ.
За словами Ельвіни Семедляєвої, акції кримських татар “мали мирний характер і не супроводжувалися насильством або загрозами громадському порядку”. Вона уточнила, що наразі рішення стосується лише 12 заявників, однак рішення щодо інших учасників акцій очікуються найближчим часом.
ЄСПЛ визнав скарги прийнятними та встановив порушення Росією статті 11 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує свободу мирних зібрань та об’єднань. Суд також зафіксував інші порушення, що відповідають попередній практиці ЄСПЛ у подібних справах.
Семедляєва наголосила, що виконання рішення залишається малоймовірним, оскільки після виходу Росії з Ради Європи російське законодавство фактично не передбачає виконання рішень ЄСПЛ, ухвалених після 2022 року.
“Попри відсутність реального механізму примусу, такі рішення мають юридичне та політичне значення. Вони фіксують порушення на міжнародному рівні та можуть бути використані в майбутньому”, – зазначила юристка.
Нагадаємо, у грудні 2018 року Північно-Кавказький окружний військовий суд (зараз Південний окружний військовий суд) засудив фігурантів “першої Бахчисарайської групи” до термінів від 9 до 17 років ув’язнення. У 2019 році Верховний суд РФ незначно скоротив їм строки.
Раніше ZMINA писала, що ЄСПЛ визнав систематичність порушення прав жителів окупованого Криму на мирні зібрання.
