ЄСПЛ постановив, що російська влада порушила право на свободу слова, заборонивши медіа висвітлювати війну
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення в справі російської “Нової газети” та інших позивачів проти Росії, визнавши, що російська влада обмежила право на свободу самовираження, заборонивши висвітлення повномасштабного вторгнення в Україну.
Відповідне рішення суд ухвалив 11 лютого 2025 року.
Фото: European Court of Human RightsПозивачі оскаржували закони, ухвалені в Росії після початку вторгнення, які криміналізували “дискредитацію армії” та поширення “фейків” про її діяльність. У межах цих законів 178 людей засудили за адміністративними або кримінальними статтями, а два медіа – “Новая газета” і “Дождь” – припинили роботу.
Судді одностайно дійшли висновку, що дії російського уряду порушили статтю 10 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує свободу самовираження.
ЄСПЛ зафіксував систематичні й масштабні обмеження на висвітлення війни в Україні, що, на його думку, свідчить про прагнення влади придушити опозиційні голоси, а не гарантувати національну безпеку.
Також судді зазначили, що російська судова система фактично криміналізувала будь-які журналістські матеріали та висловлювання, які не відповідали офіційному наративу про “спеціальну військову операцію”. Водночас уряд не доклав жодних зусиль для збалансування інтересів суспільства, зокрема щодо висвітлення повномасштабного збройного конфлікту та ймовірних воєнних злочинів.
Крім цього, ЄСПЛ визнав, що російська влада порушила статтю 34 (право на подання звернення), оскільки попри проміжні постанови суду ліцензію “Нової газети” скасували, а доступ до її сайтів заблокували.
Нагадаємо, що в травні 2024 року президент РФ Володимир Путін підписав кілька указів щодо “цілей розвитку” Росії на період до 2030 року та на перспективу до 2036 року. Норма одного з указів зобов’язує забезпечити в РФ “мережевий суверенітет та інформаційну безпеку”.
Автори норми щодо гарантування “мережевого суверенітету та інформаційної безпеки в інтернеті” не пояснюють, що мають на увазі. У Росії ще 2019 року влада підготувала законодавче підґрунтя для ізоляції інтернету. Тоді Держдума ухвалила низку поправок до російських законів, що, як пояснювали фахівці, мають дозволити за потреби відключити сайти та сервіси, які фізично розташовані за межами Росії, та фільтрувати трафік – як внутрішній, так і зовнішній.
Експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова, коментуючи тоді для ZMINA ухвалення закону, зазначала, що він розв’язав російській владі руки щодо запровадження цензури на окупованих територіях України.
До прикладу, після окупації Криму у 2014-му росіяни систематично обмежують мешканців півострова в праві доступу до інформації, блокуючи сайти сотнями. Під блокування потрапляють платформи правозахисників. Наприкінці 2020-го Генасамблея ООН засудила обмеження Росією не тільки українських вебсайтів там, але й радіостанцій.
