ЄС і Україна узгодили перелік ключових реформ у сфері правосуддя та антикорупції на найближчий рік

ЄС та Україна оприлюднили спільну заяву про подальші пріоритети реформ. Документ підписали єврокомісарка Марта Кос та віцепрем’єр-міністр України Тарас Качка. Ці кроки є частиною євроінтеграційного процесу, а частина з них може стати умовами для можливого нового пакета фінансової підтримки ЄС.

Заяву опублікували на сайті Європейської комісії.

Фото: Forbes Ukraine

У заяві перераховані зміни, яких ЄС очікує від України протягом року. Зокрема:

1. Реформа кримінального процесу та антикорупційної системи.

Україна має ухвалити комплексні зміни до Кримінального процесуального кодексу і суміжних законів, щоб суди працювали швидше та ефективніше. Йдеться про скасування автоматичного закриття проваджень через строки досудового слідства, усунення процесуальних перепон у справах про високопосадову корупцію та продовження строків давності для таких злочинів.

Також ЄС очікує зміцнення незалежності НАБУ і САП, розширення їхньої юрисдикції та чіткого розподілу підслідності між органами.

2. Забезпечення доступу НАБУ до якісних і неупереджених судових експертиз.

3. Реформа прокуратури. ЄС наполягає на перегляді процедур призначення та звільнення Генпрокурора з урахуванням практик ЄС і рекомендацій Венеційської комісії. Також Україна має ухвалити закон, який гарантує прозорий конкурс і чіткі критерії добору прокурорів на всіх рівнях.

4. Реформа ДБР. План передбачає незалежний аудит структури та механізмів роботи бюро, що має стати основою для підготовки та ухвалення нового закону.

5. Судова реформа. Україна повинна без затримок призначити суддів Конституційного суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку. ЄС також наполягає на поверненні міжнародних експертів до конкурсної комісії ВККС та ухваленні закону про декларації доброчесності суддів.

6. Антикорупційна політика. До другого кварталу 2026 року Україна має ухвалити Антикорупційну стратегію й відповідну державну програму та забезпечити їх ефективне виконання.

7. Внутрішній контроль і запобігання корупції. ЄС рекомендує посилити внутрішні контрольні механізми в держсекторі, зокрема через аудити, національний план розвитку внутрішнього контролю та ширше впровадження інструментів НАЗК.

Нардеп Ярослав Железняк назвав цей перелік фактичною основою формули “гроші в обмін на реформи”, однак зазначив, що ЄС ще має остаточно визначитися, чи буде новий пакет фінансової підтримки.

Лабораторія законодавчих ініціатив пояснила, що ЄС запускає механізм frontloading – процес, який дасть змогу готувати Україну до переговорних кластерів навіть до зняття угорського вето. У межах цього підходу Україна має виконати 10 пріоритетних умов у рамках кластера 1 “Основи”. Ці вимоги збігаються з рекомендаціями коаліції громадських організацій у Тіньовому звіті, зокрема щодо деполітизації процедури призначення Генпрокурора, відновлення конкурсів у прокуратурах, реформи ДБР та подальшого оновлення судової системи.

Крім того, більшість із цих реформ уже передбачені Дорожньою картою з верховенства права, яку уряд ухвалив у травні 2025 року. Карта разом із механізмом frontloading визначає напрям руху, а експерти громадського сектору пропонують конкретні кроки для виконання вимог ЄС.

Нагадаємо, що 4 листопада Європейська комісія опублікувала щорічну доповідь про стан виконання Україною реформ, необхідних для вступу до Європейського Союзу. Вона оцінює, наскільки країна-кандидат дотримується критеріїв членства, просувається в проведенні реформ та наближенні національного законодавства до європейського. Цей звіт є одним із ключових інструментів, за яким ЄС і Україна визначають подальші кроки на шляху інтеграції.

Приміром, у блоці про верховенство права Єврокомісія зафіксувала, що формально рух є, але стійкість антикорупційної системи викликає серйозні сумніви.

Щодо судової системи, як ідеться в документі, Україна просунулась із запуском нового Київського окружного адмінсуду та відповідного апеляційного суду, триває відбір до Вищої ради правосуддя і процес оцінювання суддів. Водночас дефіцит кадрів і перевантаження судів залишаються критичними, а оновлення Конституційного Суду блокується відсутністю парламентських призначень навіть для кандидатів, які пройшли міжнародну перевірку.

Читайте також: Українські антикорупційні реформи 2025 року: що спрацювало, а що буксує