МЗС заявляє, що не може вступитися за висланого з Білорусі правозахисника Яворського, бо він має зробити все сам
Міністерство закордонних справ України не може надіслати Білорусі ноту про порушення прав українського правозахисника Володимира Яворського, якого під тиском та без відповідних пояснень вислали з країни, а також не може надіслати дипломатичний запит про причини такого вислання і заборони в’їзду на 10 років, бо це нібито не входить до повноважень відомства.
Про це йдеться в офіційній відповіді МЗС на відкрите звернення більш ніж 20 громадських організацій, яка є в розпорядженні видання ZMINA.
Автори звернення інформують, що Володимир Яворський мав посвідку на постійне проживання в Республіці Білорусь із 2012 року, він одружений з білоруською правозахисницею Тетяною Гацурою-Яворською, родина виховує чотирьох дітей.
5 квітня 2021 року Тетяну Гацуру-Яворську затримали в межах кримінальної справи, відкритої за політичними мотивами. 12 квітня 2021 року в Мінську співробітники білоруського КДБ та правоохоронних органів провели другий обшук у приватному помешканні громадянина України Володимира Яворського. Після чого змусили його поїхати з ними до Департаменту фінансових розслідувань Держконтролю Республіки Білорусь. Яворському відмовили в адвокаті та повідомленні посольства України про затримання українського громадянина.
Під час більш ніж чотиригодинного безперервного допиту до нього застосовувалося як психічне, так і фізичне насильство. Зокрема, силовики погрожували відібрати восьмирічного сина (також громадянина України) та помістити його в інтернат без доступу рідних на найближчі кілька місяців. Протокол допиту не складався. Так само не було й жодних документів щодо затримання. Декілька осіб, що проводили допит, навіть не назвалися. Яворського намагалися змусити дати неправдиві свідчення щодо діяльності дружини та своєї правозахисної діяльності.
На переконання підписантів звернення, такі дії є грубим порушенням міжнародних стандартів щодо заборони катувань, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження.
Після допиту, щодо якого не складався протокол, Яворського змусили підписати документ, у якому зазначено, що він перебуває в статусі свідка і йому заборонено розповідати про невизначений перелік відомостей, які стосуються кримінального розслідування. Водночас була оголошена усна вимога покинути територію Білорусі протягом 48 годин. Про причини вислання громадянина України та про те, які правила перебування іноземних громадян та осіб без громадянства в Республіці Білорусь він порушив, не повідомлялось. Також йому повідомили про заборону в’їзду до Білорусі на 10 років. До цього часу Яворський мав посвідку на постійне проживання в Республіці Білорусь із 2012 року, яка мала закінчуватися 2024 року. Йому невідомо, чи була скасована посвідка на проживання.
15 квітня Яворський разом з молодшим сином покинув територію Білорусі. Інформація про це висвітлювалась у медіа, а також була викладена в заяві правозахисних організацій.
Водночас в МЗС відповіли, що не можуть відреагувати на загадані порушення, оскільки в них “відсутня інформація щодо звернень Володимира Яворського під час його перебування в Республіці Білорусь до дипломатичної місії України з питання порушення його прав”.
Крім того, в МЗС не вважають, що запит про причини вислання Яворського перебуває в межах їхніх повноважень.
“На сьогоднішній день отримання Міністерством закордонних справ України офіційної деталізованої інформації від білоруських правоохоронних органів щодо підстав депортації та заборони в’їзду на територію РБ є ускладненим, оскільки ця інформація підпадає під обмеження, передбачені законодавством Республіки Білорусь про захист персональних даних”, – йдеться у відповіді відомства.
На думку дипломатів, ці відомості “можуть бути надані білоруською стороною на звернення самого громадянина або його уповноваженого представника”.
Зі свого боку Володимир Яворський вважає дивним те, що звернення десятків міжнародних організацій не є для МЗС підставою для виконання своїх обов’язків, які закріплено в Положенні про Міністерство закордонних справ України.
Зокрема, стаття 4 цього положення містить такі пункти щодо завдань МЗС:
67) вживає заходів до забезпечення прав юридичних осіб та громадян України за кордоном у разі їхнього порушення;
68) вживає заходів для забезпечення громадянам України можливості користуватися в повному обсязі правами, наданими їм законодавством держави перебування та міжнародним правом;
69) вживає через закордонні дипломатичні установи України заходів до поновлення порушених прав юридичних осіб та громадян України.
“А МЗС на сьогодні не вжило взагалі жодних кроків для захисту моїх прав і, як видно з цього листа, й не планує”, – зазначив Яворський у коментарі виданню ZMINA.
Він додав, що сьогодні формально надіслав до МЗС своє електронне звернення.
Крім того, правозахисник не вважає аргументованою відповідь МЗС щодо запиту про причини його вислання:
“Будь-яка країна має право цікавитися порушенням прав своїх громадян. Це роблять усі країни ЄС щодо своїх громадян. Звісно, білоруси можуть і не надати інформації, але це вже інше питання”.
Яворський додав, що на сьогодні в Білорусі немає законодавства про захист персональних даних, яке працює, адже його ухвалили в травні цього року, а в дію воно вступить лише через шість місяців.
Нагадаємо, що із серпня минулого року в Білорусі не закінчується політична криза, спричинена узурпацією влади самопроголошеним президентом Олександром Лукашенком. Менш ніж за рік тисячі білорусів отримали штрафи та адміністративні арешти за участь у мітингах, а сотні людей у країні визнали політичними в’язнями.
