Від фейкових фото до сексистських образ: журналістка Олександра Федорко зазнає хвилі онлайн-атак
Влітку 2025 року журналістка Олександра Федорко знову зазнала онлайн-атак – спочатку від блогера Мирослава Олешка, а потім і від народного депутата Олексія Гончаренка. Вони поширювали про неї неправдиву інформацію та образливі коментарі, що супроводжувалися сексизмом, мовою ворожнечі й дискредитацією її професійної діяльності.
Про це повідомляє громадська організація “Жінки в медіа”.
Олександра Федорко. Фото: Bihus.infoТак, у червні 2025 року блогер Мирослав Олешко поширив неправдиву інформацію про журналістку, стверджуючи, що її хлопець нібито ухиляється від мобілізації. Він використав фото, зокрема з особистих соцмереж Федорко. За словами журналістки, вони вже давно не в стосунках, тому такі твердження не відповідають дійсності.
За кілька днів до цього на ютуб-каналі Bihus.info вийшов сюжет Федорко про ухилення від мобілізації, де вона згадала Олешка як “очільника партії ухилянтів”. У відповідь блогер опублікував кілька образливих дописів, називаючи журналістку “ескортницею” та “шльондрою”, поширюючи сексистські твердження про її поїздки та зовнішність. Під цими дописами також були коментарі, що мали ознаки мови ворожнечі та сексуалізованого цькування.
Згодом, у серпні, народний депутат України Олексій Гончаренко опублікував фото журналістки з інтерв’ю з білоруським добровольцем Ігорем Янковим та натякнув на високу вартість футболки Олександри, начебто та коштує “близько 10 тисяч гривень”.
Федорко пояснила, що інформація Гончаренка неправдива. Вона надала посилання на онлайн-магазин, де вартість футболки становить 210 польських злотих (2392 гривні).
Під відео з інтерв’ю користувачі залишали сексистські коментарі, зокрема сумніви в професійності журналістки, натяки на її зовнішність і особисте життя. Федорко вирішила не реагувати на подібні дописи. Вона зазначила, що спершу такі атаки були для неї психологічно важкими, однак згодом виробила толерантність і вважає за краще ігнорувати подібні вияви.
Це не перший випадок онлайн-атак на журналістку. Торік, у серпні 2024 року, коли вона працювала головною редакторкою видання “Межа”, після виходу розслідування про посадовця ДМС у мережі з’явилися її зображення, змінені фотомонтажем, які поширили на сайті інтимного характеру разом з її номером телефону.
Журналістка розповіла, що тоді звернулася до кіберполіції та написала заяву, але розслідування не отримало розвитку.
Згодом, уже працюючи в Bihus.info, вона неодноразово ставала мішенню онлайн-атак Олешка. Сам блогер незаконно перетнув кордон України за підробленими документами та ухилився від мобілізації, через що СБУ повідомила йому про підозру.
Нагадаємо, що більш як 60% українських журналісток стикалися з онлайн-насильством, однак менш ніж 1% з них зверталися по захист до суду – переважно вони залишаються без належної підтримки та правової реакції. Такими є результати оцінювання потреб “Онлайн-насильство щодо українських медійниць: як це впливає, чого бракує, чого потребуємо”.