Від державної соціальної допомоги залежать 63% внутрішньо переміщених осіб – дослідження
Залежність від державної соціальної допомоги, включно з пенсіями, є високою для 63% опитаних внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Понад чверть ВПО (28%) забезпечують себе заробітком самостійно.
Про це йдеться в національному звіті “Опитування щодо стану захисту в Україні внутрішньо переміщених осіб (ВПО) і тих, хто повертається з переміщення”.
19% респондентів не мають роботи, серед яких 36% шукають роботу. З них третина повідомляє про відсутність вільних робочих місць, 13% не мають необхідного досвіду та навичок для роботи на наявних робочих місцях, а 24% не можуть знайти роботу з гнучким графіком, який би дозволяв виконувати обов’язки з догляду за дитиною. Для жінок цей бар’єр вищий – 30%.
Про виключення та дискримінацію заявили 4%, а про юридичні бар’єри – 2% респондентів. Обидва ці показники є вищими серед чоловіків та респондентів з особливими потребами.
Результати дослідження показали, що 9% стикаються з бар’єрами в доступі до соціальної допомоги, а 3% – до соціальних послуг. Такі бар’єри також є поширенішими серед ВПО, осіб похилого віку та осіб з особливими потребами, особливо серед тих, хто найбільше покладається на державну систему соціального захисту.
Крім того, 50% стикаються з бар’єрами в доступі до прав на компенсацію. ВПО наражаються на значно вищі ризики та демонструють більшу вразливість, пов’язану з житлом.
Більшість респондентів повідомляє про хороший або середній доступ до електроенергії, їжі та води протягом трьох місяців до збору даних. Однак невелика група ВПО розповіла соціологам про труднощі або навіть недостатній доступ до цих базових потреб – 2% для електроенергії та води, 6% для їжі. Автори дослідження вказують, що доступ до медичних послуг є складним для 5% респондентів.
80% власників житла мають повний пакет правовстановлювальних документів, що спрощує доступ до компенсацій і програм відновлення. Більшість респондентів – власники осель в Україні. 79% мають будинок чи квартиру.
Дослідники виявили, що серед ВПО є проблеми, пов’язані з житлом, землею та майном і правовстановлювальними документами. 12% респондентів розповіли соціологам, що вони не мають достатніх документів або не впевнені в їхній наявності, про недоступність житла через окупацію (10%), а також пошкодження та руйнування житла: 17% респондентів повідомили, що їхнє житло було повністю зруйноване.
Читайте також: Реєстр збитків відкрив нову категорію для власників нерухомості на ТОТ, доступ до якої вони втратили
Лише 7% внутрішньо переміщених осіб планують повернутися до місць постійного проживання протягом найближчих шести місяців. Водночас автори дослідження вказують, що середній вік цієї групи становить 57 років.
69% опитаних відзначають негативний вплив ситуації на психічне здоров’я, а кожен дванадцятий (8%) уже відчуває, що “не може впоратися” з повсякденним стресом. 55% респондентів не почуваються в безпеці через війну.
20% респондентів проживають у 30-кілометровій зоні вздовж лінії зіткнення. 51% респондентів сказали соціологам, що вони мають намір покинути свої домівки в разі погіршення ситуації з безпекою, чверть не визначилася з відповіддю, а 19% не робитимуть цього.
Респонденти, які не мають намірів евакуюватися, старші за 60 років, мають вищі рівні особливих потреб і вразливості. Зазвичай вони живуть самі.
Із 76% респондентів, які мають намір евакуюватися або не визначилися, переважна більшість, майже 85%, зможуть евакуюватись або самостійно, або за підтримки родини чи сусідів, тоді як 14% сказали, що не зможуть евакуюватися.
38% респондентів розлучені з найближчими членами сім’ї, включно з дітьми, батьками або подружжям. Вимушене переміщення як у межах України, так і за її межами є основною причиною розлуки із сім’єю, про яку повідомили 62% і 15% респондентів відповідно. Ще 15% зазначили, що вони розлучені через війну та окупацію.
Родини переважно залишаються разом. 55% респондентів не переживали розлуки з близькими. 38% респондентів перебувають у вимушеній розлуці. Основними причинами цього є переміщення всередині країни (62%) та за кордон (15%).
83% опитаних респондентів розповіли, що вільно пересуваються країною, тож переважна більшість має доступ до потрібних маршрутів і сервісів. Майже 15% респондентів стикаються з обмеженнями свободи пересування, причому респонденти з інвалідністю (18%), люди похилого віку з груп ризику та домогосподарства, очолювані одним з батьків (обидві групи по 24%), стикаються з більшими обмеженнями.
93% респондентів мають доступ до фінансових послуг, таких як банки, пошта або онлайн, тоді як 5% сказали соціологам, що не мають. Жінки повідомляють про вищий доступ до фінансових послуг – на 4%, – ніж чоловіки.
Люди похилого віку, особливо в поєднанні з переважанням особливих потреб, стикаються з найбільшими бар’єрами в доступі до фінансових послуг – 11%. Основними бар’єрами є брак знань про те, як ними користуватися (59%), труднощі з фізичним або цифровим доступом до постачальника (17%), брак інформації про фінансові послуги (9%) та бар’єри, пов’язані з документацією (5%).
Понад дві третини респондентів (69%) розповіли соціологам, що вони можуть або комфортно орієнтуватися в системі правосуддя, або впевнені, що зможуть розібратися в ній за потреби. 32% респондентів потребують допомоги, не впевнені, що можуть орієнтуватися в системі правосуддя, або відчувають повну безпорадність, що обмежує їхній доступ до правосуддя.
Опитування підготували та провели Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та Офіс Омбудсмана України в партнерстві з організаціями “Донбас SOS”, “Право на захист” (R2P), “Десяте квітня” (TTA), NEEKA, “Рокада” та в співпраці з Кластером захисту.
Дослідження ґрунтується на результатах кількісного та якісного компонентів дослідження. Кількісне опитування на рівні домогосподарств ґрунтувалося на стратифікованій вибірці з 4 073 респондентів (похибка 1,79%).
У якісній частині використовувались інтерв’ю з ключовими інформаторами, в яких узяли участь 166 респондентів у 50 громадах, що приймають велику кількість ВПО, а отримана інформація була використана для інтерпретації та доповнення кількісних висновків. Дослідники збирали дані в березні та квітні 2025 року.
Дослідження містить рекомендації уряду України щодо внутрішнього переміщення.
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України повідомило про презентацію результатів дослідження в Офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Міністерство запевнило, що врахує отримані дані дослідження під час підготовки оновленого плану дій Мінсоцполітики на 2026 рік.
Відомство також повідомило, що разом із громадським сектором в Україні розробляється концепція “Шлях ВПО: від евакуації до інтеграції” – дорожня карта супроводу людини від моменту виїзду до повної адаптації чи повернення, з чітким розподілом ролей органів влади та громад.
Міністр Денис Улютін анонсував запуск “єдиного вікна” для ВПО, де вони зможуть отримати допомогу та підтримку від моменту евакуації до інтеграції в нову громаду. Крім того, за його словами, незмінним напрямом залишається підтримка людей з інвалідністю:
- перехід від підходу здійснення виплат людині за соціальною ознакою інвалідності до підтримки людини, яка втратила здатність до отримання заробітку;
- індивідуальна комплексна соціальна підтримка за результатами об’єктивного оцінювання функціонування людини на основі Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ);
- підтримка працевлаштування людей з інвалідністю та засобів їхньої реабілітації.
У міністерстві вказують, що в Україні розширюються соціальні послуги за принципом “гроші ходять за людиною”. Експериментальний проєкт із підтриманого проживання вже об’єднав 26 надавачів, які опікуються 170 літніми людьми та особами з інвалідністю.
Паралельно Мінсоцполітики модернізує Реєстр ВПО для точного відстеження потреб та інтегрує дані міжвідомчих баз. Усе це формує цілісний ланцюг підтримки – від негайної фінансової допомоги до стимулів для працевлаштування, навчання й сталого житлового забезпечення, що дозволяє переміщеним особам відновлювати нормальне життя та робити внесок у розвиток громад.
Читайте також: Локальні громади мають долучитися до працевлаштування переселенців – голова ради ВПО Києва
Голова ради ВПО Жовківської територіальної громади Львівської області Наталя Тійова під час Всеукраїнського форуму “Human capital dimension at the URC 2025. Focusing on Return and Recovery” у липні 2025 року зауважувала, що за 11 років війни проблеми та виклики для переселенців майже не змінились. Для них досі лишаються актуальними питання забезпечення житлом, соціального захисту, працевлаштування і збереження здоров’я.
Вона підкреслила, що вкрай важливо забезпечувати гідні умови життя ВПО, гарантуючи на безоплатній основі або за мінімальну оплату житло тих ВПО, які втратили своє помешкання внаслідок бойових дій або які виїхали з окупації.
Наталя Тійова“Це базові речі, які забезпечують комфорт і зменшують стресове навантаження. Покривши базові потреби – житло, їжа, вода та одяг, людина може думати про те, як покращувати й життя в тій громаді, де вона проживає. Багато хто ще проживає в не досить гідних умовах: або в тимчасовому житлі, або орендує житло. У цей момент людина думає про те, щоб заробити гроші, щоб покращити свої житлові умови”, – пояснила Тійова.
Читайте також: За програмою іпотечного кредитування “Житло для ВПО” 1053 родини придбали квартири. Проєкт продовжать у 2025 році
Вона повідомила, що оренда житла у Львівській області коштує так само, як і у Львові, – від 8 тисяч до 15 тисяч грн без комунальних послуг.
“Приблизно 25 тисяч гривень має мати родина, щоб забезпечити собі базові потреби. Але якщо ми уявимо, що ця сім’я, наприклад, складається з людей похилого віку. Наприклад, якщо вона складається із самотньої матері чи батька, з людей з інвалідністю, то чи може така родина заробити 25 тисяч? Де вона може їх просто фізично взяти, щоб забезпечити собі мінімальний комфорт. З досвіду скажу, що така родина не може себе забезпечити”, – констатувала голова Ради ВПО Жовківської територіальної громади.
Наталя Тійова повідомила, що вона чує від таких ВПО думки про повернення на окуповану територію або вони жалкують, що виїхали з ТОТ.
Голова ради ВПО Жовківської територіальної громади наголошує на важливості системного та комплексного підходу розв’язання викликів внутрішнього переміщення. Вона вказує на необхідності реформувати житлову політику України, яка не переглядалася з 1985 року. Також вона вважає за важливе провести інвентаризацію всього житла в громадах для того, щоб зрозуміти, яке житло може бути використане під соціальне житло для переселенців.
Читайте також: Мінрозвитку через пів року після реорганізації Мінреінтеграції взялося за Державну стратегію житлової політики
У травні 2025 року Уповноважений Верховної Ради з прав людини у своїй щорічній доповіді розкритикував уряд через неякісне виконання стратегії щодо внутрішнього переміщення та через скорочення допомоги на проживання ВПО.
Крім того, у щорічній доповіді він заявив, що в Україні не вистачає механізмів для забезпечення житлом переселенців, і наголосив на потребі ухвалити державну програму, яка б розв’язувала питання фінансування, розподілу ресурсів та задоволення потреб ВПО.
Також Уповноважений розкритикував реорганізацію Мінреінтеграції. На його переконання, такий крок уряду погіршив захист постраждалих від війни.
