Верховний Суд виявив у касаційній скарзі Пенсійного фонду посилання на вигадану судову практику: ймовірно, це наслідок роботи із ШІ

Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області програло судову справу після того, як у касаційній скарзі послалося на постанови Верховного Суду, яких не існує.

Про це йдеться на сайті найвищого суду України.

Фото: Пенсійний фонд України

Так, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у відкритті касаційного провадження та зазначив, що учасники справи мають забезпечувати фаховий людський контроль під час використання технологій штучного інтелекту.

Як встановив суд, скаржник обґрунтовував касаційну скаргу нібито неврахуванням судами першої та апеляційної інстанцій рішень Верховного Суду. Водночас перевірка Єдиного державного реєстру судових рішень показала, що жодної з названих постанов Великої палати чи Верховного Суду не існує. Номери справ, дати ухвалення та наведені правові висновки виявилися вигаданими.

У Верховному Суді вказали, що такі дії порушують принцип добросовісного користування процесуальними правами, закріплений у статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, і ставлять під сумнів обґрунтованість касаційної скарги.

Суд звернув увагу, що характер вигаданих посилань може свідчити про використання інструментів штучного інтелекту та отримання так званих галюцинацій – хибної або неточної інформації, поданої як достовірна.

Верховний Суд наголосив, що застосування ШІ під час підготовки процесуальних документів не заборонено. Водночас учасник справи є повністю відповідальним за достовірність викладених у них даних. Суд також підкреслив обов’язковість принципу фахового людського контролю: ШІ може слугувати лише допоміжним інструментом і не може замінити професійне судження, критичне мислення та правову кваліфікацію юриста.

Подання до суду документів, згенерованих ШІ без належної перевірки, суд розцінив як неналежне виконання професійних обов’язків і несумлінне користування процесуальними правами. У таких випадках це може кваліфікуватися як неповага до суду.

Йдеться про ухвалу Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 15 січня 2026 року в справі № 240/14153/24.

Нагадаємо, що українське законодавство не розрізняє такої категорії злочинів, як злочини із застосуванням штучного інтелекту, тож законодавцям слід комплексно підійти до підготовки відповідних змін. 

Начальник відділу з протидії протиправному контенту департаменту кіберполіції НПУ Віктор Байов закликає зреагувати на нові виклики, зокрема пропонує спростити доступ до цифрових доказів і створити лабораторії цифрової криміналістики.

Уряд уже кілька років замислюється над регулюванням технології штучного інтелекту в різних сферах, а паралельно закликає посадовців підштовхувати цифрову трансформацію.

Нині більш як половина українців знає про ШІ, але не користується ним у повсякденні. Розрив між знанням та користуванням технологією є значним, а впливають на це вік, стать, рівень доходів, освіта та навіть інфраструктура довкола. 

Торік у ЄС набув чинності перший у світі закон, який регулюватиме правила у сфері штучного інтелекту, а Україна в межах євроінтеграції робить власне законодавство відповідним до європейського. Деякі зміни, наприклад, у судовій системі, почались, але у сфері злочинів, скоєних за допомогою ШІ, законодавчої ініціативи регулювання досі немає, хоча правники кажуть про транскордонне застосування європейських норм.