Верховний Суд скасував вирок ВАКС щодо судді-хабарника: фахівці називають це рішення сумнівним
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду виправдав засудженого на початку року за корупцію колишнього суддю Апеляційного суду Черкаської області Володимира Пономаренка.
Про це повідомили у Transparency International.
Володимир Пономаренко. Фото: Слово і Діло Пономаренка засудили до двох років позбавлення волі у лютому. Як встановили слідчі, в серпні 2018 року він отримав 30 тисяч гривень хабара. За ці гроші суддя мав вплинути на колег одного з районних судів, щоб ті ухвалили позитивні рішення на користь водія. Пономаренка викрили поблизу дому одразу після отримaння всієї суми.
У квітні Апеляційна палата ВАКС залишила вирок без змін, однак вже у вересні касація Верховного Суду скасувала вирок.
Суд касаційної інстанції може скасовувати рішення та закривати провадження на основі трьох підстав:
- істотне порушення вимог Кримінального процесуального кодексу,
- неправильне застосування Кримінального кодексу України,
- невідповідність покарання тяжкості вчиненого.
Верховний Суд, як припускають антикорупційні активісти, скористався першою, а саме закінченням строку досудового розслідування після повідомлення Пономаренку про підозру. Згодом у Верховному суді підтвердили, що скасували вирок через процедурні порушення.
“На нашу думку, строки Антикорсудом були обчислені правильно. Адже, як зазначалось у рішенні Апеляції, на момент ознайомлення зі справою перебіг строків переривається. Тож у запасі сторони обвинувачення було ще 6 днів, якими САП скористалась і підготувала обвинувальний висновок”, – наголошують у Transparency International.
Активісти твердять, що якщо така підстава дійсно лягла в основу рішення Верховного Суду, то воно має сумнівну правову природу та обґрунтованість.
Будівля Верховного Суду. Фото: Вікіпедія “Одним із повноважень, яким наділений ВС, є уніфікація застосування норм права та узагальнення судової практики. Тобто такими своїми рішеннями Верховний Суд задає “тренди” судової практики, які викликають занепокоєння та нагадують про необхідність повноцінної судової реформи та формування касаційної інстанції, рішення якої не будуть викликати сумнівів. До опублікування постанови зарано говорити про мотиви та юридичну якість рішення. Проте ця ситуація вчергове доводить, що будь-яке рішення суду може бути розбите об неякісно реформований ВС”, – зауважують вони.
Вищий антикорупційний суд розпочав свою роботу у вересні 2019 року та відтоді покарав за корупцію чимало суддів. Вирок, наприклад, отримала суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Ганна Білик, яка обіцяла за 1000 євро ухвалити “правильне” рішення. Шість років за ґратами проведе й суддя Козівського районного суду на Тернопільщині Михайло Кренцель, який за 2 тисячі доларів обіцяв не скасовувати випробувального строку і не відправляти засудженого до виправної колонії.
Водночас на самих суддів Антикорупційного суду чинять тиск. За два роки таких скарг нарахували понад 10. Так, голові суду Олені Танасевич у приватні повідомлення у фейсбуку писав нардеп з вимогою обрання певної міри запобіжного заходу підозрюваному у справі, яку розглядав ВАКС. Джерела “Інтерфакс-Україна” повідомляли, що мова йде про депутата Юрія Камельчука з фракції “Слуга народу”.
Восени минулого року на територію внутрішнього двору суду кинули гранату.
Тисне на ВАКС й сумнозвісна Вища рада правосуддя. Цього року вона відкрила дисциплінарне провадження і звинуватила в “систематичних порушеннях” трьох суддів Лесю Федорак, Ігоря Строгого і Віктора Маслова, які розглядали справу виправданого Верховним Судом Володимира Пономаренка. Скаргу на суддів подала Національна асоціація адвокатів України, членом якої є обраний на з’їзді адвокатів член ВРП Олексій Маловацький.
Нагадаємо, що понад половину українців називають корупцію однією з найголовніших проблем країни.
