Верховна Рада ухвалила закон про СБУ, який критикували правозахисники

Дата: 28 Січня 2021
A+ A- Підписатися

Верховна рада України ухвалила за основу нову редакцію закону про Службу безпеки.

Про це повідомили на сайті парламенту. 

У травні минулого року експерти розкритикували чергову ініціативу президента Володимира Зеленського щодо реформи СБУ, а тому парламент повернув на доопрацювання спочатку президентський законопроєкт, а згодом і поданий депутатами альтернативний.

Законопроєкт №3196-д, який і ухвалили парламентарі 28 січня, внесла до Ради наприкінці жовтня 2020-го група депутатів, зокрема Ірина Верещук та Давид Арахамія

Ще до ухвалення та внесення поправок експерти виступали з критикою документа. Так, Національна асоціація медіа, де вивчили законопроєкт, повідомляла, що ініціатива депутатів надає СБУ право автоматично анулювати ліцензію мовників, якщо їх запідозрять у тероризмі, сепаратизмі чи розвідувально-підривній діяльності або інших діях проти нацбезпеки.

Зробити це спецслужбовці можуть за допомогою спеціального подання до Нацради з питань телебачення і радіомовлення. В ухваленому законі автори передбачили, що подання СБУ, яке дає право анулювати ліцензію мовників, можна оскаржити в суді. 

Згідно з ухваленим документом, за підозру в сепаратизмі чи тероризмі СБУ зможе також обмежити діяльність партії, скерувавши відповідне подання до ЦВК за 45 діб до дня проведення чергових / позачергових виборів. Ці подання також можна оскаржити в суді. 

Однак відомо, що чинне законодавство й так має механізми реагування на загрози нацбезпеці, належне застосування яких, за словами експертів з ОПОРИ, дозволяє ефективно боротись із протиправними виявами в партійній та політичній діяльності. Своєю чергою законодавство про політичні партії також передбачає чіткий алгоритм оголошення попереджень у разі порушення Конституції та законів партією. Передбачено в Україні й заборону діяльності партії, однак  зробити це можна тільки після рішення суду. 

Водночас ухвалений законопроєкт ліквідує спеціальні підрозділи СБУ з боротьби з корупцією та організованою злочинністю, чого довго вимагали правозахисники та міжнародні партнери. 

Експерт Центру прав людини ZMINA Володимир Яворський розкритикував голосування за законопроєкт, назвавши його “найгіршим для прав людини”.

“Там нема ніякого урізання повноважень СБУ: навпаки, повноваження суттєво зростають. А контролю як не було, так і не буде. Кажуть, що це лише перше читання: потім змінять, – тоді не зовсім зрозуміло, чому його не змінили до внесення в парламент. Фактично там змінюється лише менеджмент і управління, а функції й повноваження й близько не нагадують спецслужбу в демократичній країні. Але, схоже, люди далі вірять у добрий КДБ”,зазначив він на своїй сторінці у фейсбуку. 

Як один з прикладів “погіршення” Яворський наводить норму документа, згідно з якою призначення всіх голів і заступників у прокуратурі здійснюється виключно за погодженням із СБУ.

“Призначення прокурора на адміністративні посади, визначені частинами першою-третьою цієї статті, за винятком посади Генерального прокурора, здійснюється з урахуванням висновку перевірки Служби безпеки України, передбаченої Законом України “Про контррозвідувальну діяльність”, – йдеться в документі. 

Нагадаємо, що реформа СБУ була однією з вимог, які до нової влади поставили правозахисники ще в липні 2019 року. Експерти тоді зазначали, що відомство успадкувало багато притаманних радянській спецслужбі функцій та працює практично без будь-якого контролю за своєю роботою. Закликав нову владу реформувати СБУ й Генсек НАТО Єнс Столтенберг

Як відомо, більшість справ, які розслідує СБУ, не стосуються національної безпеки. Водночас займаються спецслужбовці питаннями контрабанди, зокрема наркотиків, господарськими злочинами та зловживанням владою і підробленням документів.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: