Верховна Рада проголосувала за скасування норми про підвищення зарплат членам Нацради з питань телебачення і радіомовлення
Верховна Рада скасувала норму про підвищення зарплат членам Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, що передбачалася Законом “Про медіа”.
Відповідний законопроєкт №8399 про внесення змін до державного бюджету підтримали 266 народних депутатів.
Джерело: mediasat.info“З метою уникнення розбалансування доходної та видаткової частин державного бюджету на 2023 рік законопроєктом призупинено деякі норми Закону України “Про медіа”, – йдеться в пояснювальній записці до документа.
Зокрема, з тексту закону вилучили:
- абзац перший частини четвертої статті 78;
- абзац перший частини одинадцятої статті 84;
- абзац другий частини першої та пункт 1 частини другої статті 89 відповідного закону.
Ухвалений 13 грудня 2022 року Закон “Про медіа” встановив посадовий оклад члена Нацради на 2023 рік у розмірі 75 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, – 186 тисяч гривень.
Зарплата голови Нацради встановлюється пропорційно до посадового окладу члена ради з коефіцієнтом 1,3 і має становити 241 тисячу гривень, зарплати першого заступника, заступника голови та відповідального секретаря ради за коефіцієнтом 1,2 – 223 тисячі гривень.
Також посадовцям можуть нараховувати доплати, надбавки й премії. Їхній загальний розмір за рік не може перевищувати 30% фонду посадового окладу за цей період.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський підписав Закон “Про медіа”, ухвалення якого Єврокомісія визначила одним із критеріїв для оцінювання руху України до ЄС, 29 грудня 2022 року.
Цей документ внесли до парламенту ще 2020 року. Через два роки, у серпні 2022-го, його ухвалили в першому читанні й підтримали в другому читанні 13 грудня.
Законопроєкт має забезпечити конкурентний медіаринок із правилами для всіх, незалежним регулятором та відповідати аудіовізуальній директиві ЄС.
Показово, що документ, зокрема, регулюватиме онлайн-медіа, які за чинного законодавства не мали окремого статусу. Так, у законопроєкті з’явилося визначення, що онлайн-медіа вважатимуться ЗМІ, які регулярно поширюють інформацію за допомогою інтернету на власному вебсайті. Але це не стосуватиметься медіа, які зараховано до аудіовізуальних.
Обговорення документа викликало запеклі суперечки в медійному та експертному середовищі. Наприклад, уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь заявляв, що законопроєкт має бути “суттєво доопрацьований, щоб не допустити звуження сфери використання державної мови”.
Міжнародна організація “Репортери без кордонів” (RSF) підтримала ухвалення нового Закону “Про медіа”, оскільки загалом це створює сприятливі умови для медіа попри війну з Росією.
Водночас Міжнародна федерація журналістів (IFJ) приєдналася до своїх українських філій – Національної спілки журналістів України та Незалежної медіапрофспілки України, закликавши уряд переглянути документ і розпочати широкий інклюзивний діалог з профспілками журналістів та медіасектором. На їхню думку, у своєму нинішньому вигляді документ становить загрози свободі преси.
