В Україні залишається рекордна кількість системних проблем у правовій сфері – суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський

Україна має прогресивне законодавство щодо врахування практики Європейського суду з прав людини. Проте нерозв’язаними залишається низка системних проблем, на які вказує ЄСПЛ. Одна з них – невиконання рішень національних судів.

Про це говорили українські судді – учасники міжнародної конференції “Національні суди та ЄСПЛ: роль кожного, взаємодія, діалог” 15 квітня, передає ZMINA.

Скриншот трансляції конференції

Рішення ЄСПЛ формують архітектуру сучасного правосуддя

У 2006 році Верховна Рада ухвалила Закон “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, який передбачив обов’язок національних судів застосовувати під час розгляду справ Конвенцію з прав людини та практику Європейського суду з прав людини.

“Водночас найважливішою зміною стала трансформація правової культури. Суд почав мислити не лише категоріями національного законодавства, а в парадигмі захисту прав людини”, – зазначив голова Верховного Суду Станіслав Кравченко.  

У 2012 році ВР ухвалила новий Кримінальний-процесуальний кодекс України. Багато його статей були цитатами з рішень Європейського суду з прав людини.

“Так вплив Європейського суду з прав людини очевидно виходить за межі окремих судових рішень і формує архітектуру сучасного правосуддя”, – зауважив голова Верховного Суду.

Кравченко додав, що практика ЄСПЛ щодо агресії РФ проти України стає частиною колективної відповіді Європи на безпрецедентні порушення прав людини та міжнародного права:

“Історичне рішення в справі “Україна та Нідерланди проти Росії” очевидно виходить за межі суто юридичного акту і є потужним моральним та політичним сигналом Європи державі-агресору. В цьому рішенні суд підтвердив безпрецедентний характер порушень з боку Росії та те, що заперечення державності України становить загрозу основам європейського правопорядку”.

В Україні залишаються системні проблеми функціонування правової системи

Україна має одне з найпрогресивніших законодавств у Європі щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини та врахування його практики в діяльності національних судів, звернув увагу суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський:

“Українські суди виявляють одну з найбільших в Європі ступенів готовності відкривати вже закриті провадження за наслідками рішень ЄСПЛ”.

За словами судді, Україна добре поширює інформацію про практику Європейського суду справ людини. Зокрема, і через проєкт платформи з поширення знань про ЄСПЛ, яка доступна українською мовою.

Суддя ЄСПЛ Микола Гнатовський (скриншот трансляції конференції)

“Водночас Україна є рекордсменом у Раді Європи за кількістю нерозв’язаних системних проблем функціонування правової системи. Україна в Європейському суді з прав людини є державою, щодо якої суд розробив найбільшу кількість так званих модулів швидкого опрацювання справ”, – зауважив Гнатовський.

Це технічні засоби, які суд використовує для того, щоб відповідати на повторювані заяви на теми, які вирішені в практиці ЄСПЛ багато років тому, зокрема й щодо України, але продовжують регулярно надходити в значних кількостях.

Микола Гнатовський перелічив найбільші системні проблеми, яких стосуються рішення ЄСПЛ. Зокрема, гострою є проблема надмірного використання запобіжного заходу тримання під вартою. Також – занадто тривалі провадження в судах, як у кримінальних, так і в цивільних, адміністративних, господарських справах.

“Не розв’язана проблема щодо умов тримання під вартою й умов в установах виконання кримінальних покарань. І найбільша проблема, яка визнана щодо України багато років тому, – невиконання остаточних рішень національних судів“, – наголосив суддя ЄСПЛ.

Прикладом проблеми невиконання рішень національних судів, зокрема, є група справ “Іванов / Бурмич проти України”. 

Гнатовський додав, що нерозв’язані проблеми, які Україна мала до початку російської агресії у 2014 році й до початку повномасштабної війни у 2022 році, залишаються на порядку денному і сьогодні:

“Останніми роками Європейський суд з прав людини знайшов способи, зокрема впроваджуючи прогресивні робочі методи, щоб суттєво скоротити кількість заяв, які перебувають на розгляді проти України”.

У переважній більшості рішень у практиці щодо України якщо ЄСПЛ встановлює порушення, то присуджує відповідні компенсації. Проте процес виконання рішення охоплює як заходи індивідуального характеру (виплату компенсації та відновлення прав конкретної людини), так і заходи загального характеру, які спрямовані на усунення самих причин порушення, щоб запобігти виникненню майбутніх порушень і звернень до ЄСПЛ, зазначила уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко.

Тому, за її словами, національні суди мають не просто знати про відповідне рішення ЄСПЛ, але й застосовувати його висновки у своїй практиці.

Нагадаємо, ZMINA писала, що Україна має виконати понад 100 провідних рішень Європейського суду з прав людини. Серед них “кричущі” проблеми – невиконання рішень національних судів, неправомірне поводження з боку поліції та умови тримання під вартою.

У 2025 році Європейський суд з прав людини ухвалив 164 рішення проти України. Більшість із них стосувалася права на ефективний захист, свободу, особисту недоторканність та справедливий суд.

Виконання рішень ЄСПЛ на шляху до євроінтеграції набуває особливої актуальності. Також розв’язання проблем, на які вказав ЄСПЛ, закладено в дорожні карти трансформацій, які уряд у травні затвердив для вступу України до ЄС.