В Україні посилять відповідальність за міжнародну корупцію: Рада підтримала законопроєкт №15056
Верховна Рада 10 листопада ухвалила закон, який посилює відповідальність за підкуп іноземних посадовців під час міжнародних ділових операцій. Документ також змінює правила притягнення компаній до відповідальності за корупційні злочини. Ухвалення закону необхідне для виконання міжнародних антикорупційних зобов’язань України та її подальшого зближення з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і Європейським Союзом.
Про це повідомляє “Інтерфакс-Україна” з посиланням на результати голосування у Верховній Раді.
Фото: “Голос України”Законопроєкт №15056 у другому читанні та в цілому підтримали 247 народних депутатів. Жоден парламентар не проголосував проти, ще десятеро утрималися.
Документ ініціював президент Володимир Зеленський у березні 2026 року. Його мета – привести українське законодавство у відповідність до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.
Що змінює новий закон
Ухвалений документ передбачає зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, а також до закону “Про запобігання корупції”.
Зокрема, він уточнює, кого українське законодавство вважає іноземною посадовою особою. Це потрібно, щоб правоохоронці могли притягувати до кримінальної відповідальності людей, які пропонують або передають хабарі посадовцям інших держав, а також членам міжнародних парламентських асамблей.
Такі порушення можуть виникати, наприклад, коли компанія намагається отримати вигідний міжнародний контракт, дозвіл або іншу перевагу завдяки підкупу іноземного чиновника.
Крім того, закон уточнює правила відповідальності юридичних осіб. Зокрема, він визначає, як застосовувати заходи кримінально-правового характеру до правонаступників компаній, причетних до корупційних злочинів.
Документ також зобов’язує людей, уповноважених представляти інтереси компаній, вживати заходів для запобігання корупції.
Ще одна зміна стосується судових процедур. Закон дозволяє оскаржувати рішення слідчих суддів про застосування обмежень щодо діяльності компаній під час досудового розслідування або відмову в таких обмеженнях.
Голова парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас пояснив, що закон має усунути прогалини в кримінальному законодавстві та вдосконалити механізми притягнення винних до відповідальності.
Чому ухвалення закону важливе для України
Конвенція ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадовців встановлює міжнародні правила протидії корупції в бізнесі. Вона передбачає відповідальність за хабарництво, санкції проти порушників, вимоги до фінансової звітності та співпрацю держав під час розслідувань. Зокрема, країни-учасниці мають допомагати одна одній збирати докази, проводити розслідування та притягувати до відповідальності людей і компанії, причетні до міжнародної корупції.
У жовтні 2025 року ОЕСР запросила Україну приєднатися до Конвенції та Робочої групи з питань боротьби з хабарництвом. А 10 березня 2026 року Верховна Рада ухвалила закон про приєднання до цього міжнародного договору.
Однак для виконання вимог Конвенції Україні необхідно було також змінити власне законодавство. Саме для цього парламент розглянув законопроєкт №15056.
Перед голосуванням керівник Офісу президента Кирило Буданов наголосив, що ухвалення документа допоможе Україні посилити боротьбу з міжнародною корупцією, зміцнити довіру партнерів та виконати частину зобов’язань у межах переговорів про вступ до ЄС.
Водночас ухвалення закону не означає автоматичного вступу України до ОЕСР. Держава має продовжувати антикорупційні реформи, а міжнародні експерти оцінюватимуть не лише законодавство, а й те, як воно працює на практиці.
Антикорупційні організації раніше попереджали про ризики законопроєкту
Під час підготовки законопроєкту до другого читання Центр протидії корупції (ЦПК) застерігав від ухвалення депутатських поправок, які не стосувалися його основної мети. За оцінкою антикорупційників, окремі пропозиції могли послабити відповідальність компаній за корупційні злочини, ускладнити конфіскацію незаконно отриманих активів і створити додаткові можливості для затягування кримінальних проваджень.
Зокрема, ЦПК критикував поправки, які могли дозволити правоохоронцям ширше застосовувати прослуховування та стеження щодо журналістів-розслідувачів і їхніх джерел. Інші пропозиції передбачали зменшення штрафів для компаній та обмеження можливостей притягати їх до відповідальності.
Організація закликала депутатів відмовитися від цих змін, щоб не послаблювати антикорупційне законодавство під виглядом його наближення до міжнародних стандартів.
Під час парламентського обговорення 9 листопада Сергій Іонушас повідомив, що профільний комітет відхилив більшість запропонованих поправок, оскільки вони не стосувалися предмета законопроєкту.
Нагадаємо, що в червні 2026 року ZMINA проаналізувала результати оцінювання України за Індикаторами публічної доброчесності ОЕСР.
Тоді міжнародні експерти відзначили прогрес України в розвитку антикорупційного законодавства, регулюванні лобіювання та запобіганні конфліктам інтересів. Водночас вони наголосили, що ухвалення законів саме собою не гарантує ефективної боротьби з корупцією.
Експерти звернули увагу на необхідність перевіряти, як антикорупційні механізми працюють на практиці, чи забезпечують державні органи прозорість і підзвітність та чи допомагають реформи зміцнювати довіру громадян до влади.
Законопроєкт №15056 Верховна Рада вже ухвалила. Наразі документ готують на підпис, після чого він має пройти подальші передбачені законодавством процедури.
