У Росії батьки, які хочуть усиновити викрадену з України дитину, мають скласти іспит з “ідеологічного виховання” – правозахисники
Для того щоб усиновити незаконно депортовану з України дитину, російські батьки – кандидати на всиновлення мають пройти спеціальне навчання, де їм, зокрема, пояснюють тонкощі ідеологічного виховання українських дітей.
Про це йдеться у звіті “Примусова депортація дітей в РФ”, підготовленого Східною правозахисною групою та Інститутом стратегічних досліджень.
Ілюстративне фото. Джерело: сайт “Єдиної Росії”Одна з авторок звіту, директорка громадської організації “Східна правозахисна група” Віра Ястребова, розповіла, що після центрів тимчасового тримання незаконно депортовані з України діти-сироти потрапляють до так званих “центрів сприяння сімейному вихованню”. Ці державні установи на регіональному рівні шукають викраденим українським дітям нових батьків і нові родини. Водночас російська система вважає, що дітей з тимчасово окупованих територій потрібно виховувати з особливостями. Тож батьки-кандидати мають пройти курс із “ідеологічного виховання” такої дитини.
“Тільки після того, як вони пройдуть це “навчання” з ідеологічного виховання дітей з особливостями – а наших дітей там такими вважають, – тільки після того, як вони складуть тестування, пройдуть співбесіди, вони можуть бути погоджені на те, щоб узяти дитину з України. Викрадену дитину”, – наголошує Віра Ястребова.
У звіті наводять опубліковану в російських ЗМІ інформацію про те, що для подібного навчання Омський центр сприяння сімейному вихованню запросив доцента кафедри теології, філософії та культурології Омського державного університету В’ячеслава Данилова.
Факт ідеологічної підготовки потенційних кандидатів на всиновлення примусово депортованих дітей-сиріт з тимчасово окупованих територій України свідчить про те, що для Кремля важливо “правильно” виховати дітей в умовах спотворення історичної правдивості подій, які вони переживають зараз, йдеться у звіті. Адже ті діти, яких депортували до РФ, не всі є сиротами. Зафіксовано чимало фактів, коли батька, який працював на шахті, примусово мобілізували окупаційні адміністрації проти його волі, згодом він загинув, мати була позбавлена батьківських прав, а дитину забрали соціальні служби та потім депортували до Росії.
“Ідеологічне виховання для прийомних батьків спрямоване не на те, як поводитися з маленькою дитиною, а на те, щоб пояснити цій дитині, як вона опинилася на території РФ, що таке Україна тощо. І є навіть у відкритих джерелах пам’ятка, про поводження та виховування таких дітей, розроблена міністерством “просвєщєнія” РФ”, – зазначив директор Інституту стратегічних досліджень та безпеки Павло Лисянський, який також працював над звітом.
Своєю чергою правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк вважає, що згадане ідеологічне перевиховання українських дітей додатково обтяжує злочин депортації та ознаки геноциду.
“Основний принцип евакуації, особливо дітей, полягає в тому, що це робиться лише для їхньої безпеки за особливих умов. Існує єдина підстава для цього – невідкладні причини, пов’язані зі станом здоров’я чи лікуванням. Водночас обов’язковою умовою є тимчасовість. Діти обов’язково мають бути повернуті до своєї держави. Будь-які заходи, спрямовані на перешкоджання такому поверненню, порушують права дитини та норми міжнародного гуманітарного права”, – пояснює Синюк.
За її словами, згадана ідеологічна “перепрошивка дітей”, а також примусова паспортизація та примусова зміна російськими прийомними батьками імені, по батькові та прізвища дитини порушують статті Конвенції ООН про права дитини. Йдеться про статті 8 та 21, які встановлюють зобов’язання держав поважати право дитини на збереження індивідуальності, включно з громадянством, ім’ям, сімейними зв’язками, не допускаючи протизаконного втручання.
Автори звіту “Примусова депортація дітей в РФ” наголошували, що попри велику кількість депортованих дітей РФ не розробляла жодних програм інтеграції цих дітей зі збереженням їхніх прав, як-от надання освіти їхньою мовою, надання можливості вивчати свою культуру та зберегти свою ідентичність.
Онисія Синюк зауважує, що це є невиконанням статей 24 та 50 Четвертої Женевської конвенції. Ця стаття передбачає, що за можливості освіту дітей до 15 років, які осиротіли чи були розлучені зі своїми сім’ями внаслідок війни, слід доручати особам з такими самими культурними традиціями, за можливості особам їхньої національності, мови та релігії.
“Крім того, проведення згаданого навчання та “перевиховання”, не саме по собі, але в сукупності з іншими діями російської влади, містить ознаки геноциду в частині насильницького передання дітей з однієї групи до іншої, адже ці дії спрямовані на остаточне передавання таких дітей, знищення їхнього зв’язку з групою та позбавлення їх можливості повернення до України”, – переконана Онисія Синюк.
Раніше ZMINA також писала про схему депортації українських дітей та про те, які категорії дітей потрапляють до незаконного вивезення з України.
Центр прав людини ZMINA разом з українськими та міжнародними партнерами документує випадки примусових депортацій на територію Російської Федерації та Білорусі, скоєних під час російської збройної агресії проти України.
Якщо ви стали потерпілим або свідком примусової депортації на територію Російської Федерації або Білорусі, залиште інформацію про себе в онлайн-формі або ж напишіть на електронну адресу iy@humanrights.org.ua. Наш представник зв’яжеться з вами.
За згодою заявника отримана інформація буде використана для звернень до національних та міжнародних слідчих органів, зокрема до Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідувань подій в Україні, Міжнародного кримінального суду тощо для розслідування скоєних воєнних злочинів в Україні.
