В Криму з початку року росіяни 49 разів затримували кримських татар – правозахисники

Дата: 13 Квітня 2023
A+ A- Підписатися

За перший квартал 2022 року в тимчасово окупованому Росією Криму силовики провели 49 затримань представників кримськотатарського народу.

Про це інформує Кримськотатарський ресурсний центр (КРЦ).

Зокрема, кримськотатарські правозахисники зафіксували 19 обшуків у будинках кримських татар.

Також окупаційні силовики провели 54 арешти кримських татар.

“З 54 випадків, 17 – нові арешти, 17 – вироки, 1 – посмертний вирок, 33 – адмінарешти, 15 – продовження термінів тримання під вартою”, – повідомила юристка КРЦ Тетяна Подворняк.

Крім того, у правозахисній організації зафіксували 67 випадків порушення прав кримських татар на справедливий суд.

Особливу увагу правозахисники звернули на те, що через ненадання належної медичної допомоги в російських місцях позбавлення волі загинули двоє політв’язнів: Костянтин Ширінг і Джеміль Гафаров.

За даними КРЦ, жителів Криму затримували за підозрою в причетності до заборонених у Росії організацій “Хізб ут-Тахрір”, “Свідки Єгови”, за ухилення від призову до російської армії, за “виправдання тероризму в соціальних мережах”, “сприяння тероризму”, за “державну” зраду”.

За даними КРЦ, загалом за період протиправної окупації Росії Кримського півострова зниклими безвісти вважається 21 особа, 15 з них – представники кримськотатарського народу.

У грудні 2022 року в оновленій резолюції Генеральної асамблеї ООН щодо ситуації з правами людини в тимчасово окупованому Росією Криму зазнала засудження “нова безпрецедентна хвиля довільних затримань у Криму, насильницьких переміщень до Криму та з Криму” та насильницькі фільтрації, у тому числі щодо переміщених осіб”.

За останніми даними українського Омбудсмана Дмитра Лубінця, Росія незаконно утримує 180 кримських політв’язнів, серед яких 116 кримських татар.

Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
 
Раніше Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок війни, представила для української влади дорожню карту на 2023 рік з 10 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини. Правозахисні організації нарікають, що в Україні досі повноцінно не виконується закон “Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин”. В Україні досі не запрацювала система соціального захисту родичів зниклих осіб та їхньої соціальної підтримки. 

Крім того, документ містить кроки, що мають на меті сприяти притягненню відповідальності міжнародних злочинців за воєнні злочини, геноцид та злочин проти людяності, скоєні в Україні.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter