Ув’язненим скорочуватимуть терміни через неналежні умови

Кабінет Міністрів схвалив зміни до законодавства, які впроваджують превентивні та компенсаційні засоби юридичного захисту в разі неналежних умов тримання під вартою.

Про це повідомили в Мін’юсті. 

Умови в одній з камер Лук’янівського СІЗО, березень 2021 року. Фото: Офіс Уповноваженої Верховної Ради з прав людини

Підтримані урядом ініціативи вносять зміни до Кримінального, Кримінального процесуального, Кримінально-виконавчого кодексів та низки інших законодавчих актів. Автори змін передбачили можливість скорочення строку покарання на строк, протягом якого особу тримали в неналежних умовах в установах попереднього ув’язнення або виконання покарань. Таких людей зможуть звільняти умовно-достроково.

Також невідбуту частину покарання зможуть змінити м’якшим покаранням на строк, протягом якого в’язня тримали в неналежних умовах. Таким особам надали й можливість зняти судимість до закінчення строків згідно з умовами законодавства.

Факт або строк тримання особи в неналежних умовах встановлюватимуть у спеціальній комісії, куди скеровуватимуть скарги. Водночас місцевий суд, у межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, зможе розв’язувати питання про оскарження рішення цих комісій.

Харківське СІЗО, у якому минулого року монітори Офісу Омбудсмана виявили камери менш ніж 1 м², де в’язні могли тільки стояти. Фото: Офіс Уповноваженої Верховної Ради з прав людини

“Змінами закріплюється право особи протягом шести місяців із дня відбуття покарання у вигляді арешту або позбавлення волі звернутися з клопотанням до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає, про встановлення факту та строку тримання особи в неналежних умовах в установах попереднього ув’язнення або виконання покарання”, – розповіла заступниця міністра Олена Висоцька.

Створити комісії з розгляду скарг на місцях, як зазначили в міністерстві, рекомендували судді ЄСПЛ. Вони також радили зробити комісії незалежними від пенітенціарних органів та забезпечити, щоб ув’язнені могли брати ефективну участь у розгляді скарг.

На початку минулого року ЄСПЛ ухвалив уже друге “пілотне” рішення в справах проти України, які стосувались умов тримання. У цих рішеннях вказували, що необхідно вжити комплексних заходів, щоб покращити матеріально-побутові умови тримання під вартою. Однак змін потребують і механізми юридичного захисту, якими б могли користуватися люди, що опинились у неналежних умовах.

Станом на сьогодні, як розповіли в Мін’юсті, на контролі Комітету міністрів Ради Європи в межах групи справ, яка стосується проблеми неналежних умов тримання під вартою, перебуває 81 рішення ЄСПЛ, а це близько 1/7 загальної кількості всіх українських справ на контролі комітету. Також ще близько 120 заяв такої самої категорії очікують розгляду в Європейському суді.

Нагадаємо, що Україна ввійшла до десятки країн Європи з найбільшою кількістю засуджених: у в’язницях та СІЗО загалом утримують понад 50 тисяч людей. Кожен дев’ятий сидить за зберігання заборонених речовин. 

Із травня минулого року Мін’юст відкриває в СІЗО платні камери, гроші за користування якими йдуть, зокрема, на покращення умов інших в’язнів. За рік роботи проєкту встигли зробити ремонт у 25 звичайних камерах, де можуть перебувати 162 людини. Покращувати умови за гроші від платних камер обіцяли й у в’язницях суворого режиму. Однак ідею урядовців з платними камерами в Офісі Омбудсмана називають дискримінацією за майновим станом.