Уряд затвердив концепцію розвитку штучного інтелекту: які загрози ШІ може становити правам людини?

Кабінет Міністрів схвалив концепцію розвитку штучного інтелекту, яку підготувало Міністерство цифрової трансформації. 

Про це повідомили на сайті Мінцифри. 

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Фото: Мінцифри

Міністерство цифрової трансформації почало роботу у вересні минулого року. Відомство відповідає за державну політику у сфері цифровізації, відкритих даних, національних електронних інформаційних ресурсів, впровадження електронних послуг та розвиток цифрової грамотності українців. Одне з пріоритетних завдань міністерства, як наголошують у ньому, також стосується залучення світових гігантів та їхніх інвестицій, зокрема у сфері штучного інтелекту, до України. 

“Україна має неабиякий потенціал у сфері штучного інтелекту. Ми маємо найбільшу кількість компаній – розробників технологій штучного інтелекту в Східній Європі. Компанії у сфері АІ з українським корінням уже придбали міжнародні корпорації, такі як Snap, Google, Rakuten. Активно використовуються в різних сферах і чат-боти. Тому зараз ми працюємо над створенням сприятливих умов, щоб ШІ став одним із ключових драйверів цифрової трансформації та загального зростання економіки України”, – розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Серед напрямів, про які йдеться у схваленій концепції, автори зосереджуються, зокрема, на вдосконалені середньої та вищої освіти, а також підвищенні кваліфікації фахівців та фахівчинь у сфері ШІ. У документі йдеться й про підвищення рівня кібербезпеки та вдосконалення законодавства у сфері кіберзахисту, адже штучний інтелект, відповідно до концепції, хочуть використовувати в оборонній сфері, публічному управлінні, розв’язанні проблем роботи держреєстрів та навіть судочинстві. 

Фото: Reuters / Fabian Bimmer

Сьогодні у світі широко застосовують штучний інтелект у різних сферах, зокрема в правоохоронній, судовій та навіть для запобігання харасменту. Проте правозахисники частіше кажуть про те, що без належного врегулювання нові технології можуть становити ризики для права людей на приватність, вираження поглядів, свободу релігії, а також мирні зібрання. 

“Важливо пам’ятати, що алгоритм штучного інтелекту – це набір правил. Алгоритми створюють люди, тому вони мають щось від свого творця. Алгоритми фейсбуку та інстаграму відомі тим, що показують новини та пости від людей, які доволі схожі на вас за професією, національністю, іншими демографічними показниками. А це створює відомий ефект бульбашки, коли люди замикаються в колі собі подібних і просто не бачать нікого іншого”, – казав минулого року професор Центрально-Європейського університету та правозахисник Камеран Ашраф під час Львівського медіафоруму. 

Схожу думку висловлював і експерт Ради Європи, керівник Міжнародної школи з прав людини та громадянських дій Андрій Юров. Він вважає, що найближчими десятиліттями найважливішою домовленістю у сфері прав людини має стати домовленість про штучний інтелект.

“Будь-яка культура – це ієрархія принципів. Усе починається з табу. Є щось вище священне і є щось заборонене темне. Така ієрархія є в дельфінів і приматів, але в машин її немає. У нас повинні бути межі й рамки, коли ми зможемо відімкнути цю машину”, – говорив він на лекції в Києві. 

Фото: Dystech

У ЄС, де штучний інтелект планують ширше використовувати у сфері, зокрема, охорони здоров’я, минулого року розробили етичні рекомендації для його створення. Автори цього документа вважають, що:

• системи штучного інтелекту мають забезпечувати справедливість у суспільстві, підтримуючи людську діяльність та основні права, а не зменшувати, обмежувати або вводити в оману людську автономію;
• алгоритми штучного інтелекту мають бути безпечними, надійними й спроможними виправляти помилки або невідповідності протягом усіх фаз життєвого циклу системи;
• громадяни повинні мати повний контроль над власними даними, а дані, які їх стосуються, не можуть бути використані для заподіяння шкоди або дискримінації;
• системи штучного інтелекту повинні враховувати весь спектр людських здібностей, навичок і вимог та забезпечувати доступність для всіх;
• штучний інтелект має використовуватися для посилення позитивних соціальних змін і підвищення стійкості та екологічної відповідальності;

Наразі вже відомо декілька випадків, коли використання штучного інтелекту, наприклад під час добору кандидатів на роботу, негативно впливало на ґендерну рівність. Так, два роки тому компанія Amazon відмовилася від використання ШІ для оцінювання резюме, оскільки високі бали отримували переважно здобувачі-чоловіки. 

Також цього року в США проти соцмережі Facebook подали позов через використання штучного інтелекту під час розпізнавання облич. Заявники вважали, що мережа нелегально збирає їхні біометричні дані. Американська кампанія давно використовує штучний інтелект, зокрема для допомоги людям, схильним до самогубства. 

У Мінцифри вважають, що для застосування технологій ШІ в Україні слід сформувати адекватне та дієве правове поле з огляду на міжнародні стандарти. Разом з партнерами відомство планує у тримісячний термін розробити й затвердити план заходів з реалізації концепції.

Фотографія обкладинки: The Verge