Уряд схвалив проєкт із відбудови Каховської ГЕС з експериментальними термінами. Експерти назвали таке рішення недоцільним

Уряд оголосив про плани відбудувати Каховську ГЕС за два роки, попри те що раніше фахівці називали мінімальний термін для відбудови п’ять-сім років.

Про ухвалене рішення повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

За його словами, на першому етапі буде спроєктовано всі інженерні конструкції та підготовлено необхідну базу для відновлення.

Другий етап розпочнеться після деокупації території, де розташована ГЕС. Він передбачає власне будівельні роботи.

Координуватиме проєкт Міністерство економіки, а замовником робіт буде державне “Укргідроенерго”.

Відповідно до пояснювальної записки до цього проєкту, яка є в розпорядженні “Економічної правди“, у короткостроковому періоді вплив руйнування Каховської ГЕС полягає в скороченні споживання води в промисловій діяльності південно-східного регіону, зокрема в роботі низки металургійних підприємств, підприємств сільського господарства та харчової промисловості.

Додатково на останніх позначиться зниження врожаю соняшнику та овочів, які вирощуються на Херсонщині, в Запорізькій та Дніпропетровській області.

Водночас оцінити втрати економіки загалом та від шкоди екосистемі зокрема можна буде лише згодом.

Фінансовий сектор зазнає збитків через руйнування Каховської ГЕС насамперед унаслідок втрати своїх клієнтів. Також Національний банк України передбачає, що руйнування Каховської ГЕС, за першими оцінками, може призвести до розширення дефіциту торгівлі товарами в наступні два роки. Максимальні втрати оцінюються ним у 0,4 млрд дол. у 2023 році та 0,7 млрд дол. у 2024 році.

У зв’язку з цим пропонується реалізувати експериментальний проєкт протягом двох років з такими двома етапами.

Перший етап експериментального проєкту передбачає проєктування таких конструкцій:

• тимчасових гребель верхнього 1 нижнього б’єфа Каховського гідровузла;
• споруд для пропуску будівельних та екологічних витрат Каховського гідровузла;
• підпірної споруди в нижньому б’єфі Дніпровської ГЕС; 
• будівництво підпірної споруди в нижньому б’єфі Дніпровської ГЕС.

Другий етап експериментального проєкту, який розпочинається після деокупації території розташування Каховської ГЕС, передбачає:

• обстеження, демонтаж зруйнованих споруд та конструкцій Каховського гідровузла;
• розроблення проєкту будівництва Каховської ГЕС;
• будівництво тимчасових гребель верхнього і нижнього б’єфа Каховського гідровузла.

У зв’язку з гострою потребою розв’язання соціально-важливих питань та потребою безперебійного функціонування енергетичної інфраструктури цей експеримент дозволить забезпечити відновлення втрачених маневрових потужностей відновлюваної енергетики, необхідне споживання води промисловою галуззю південно-східного регіону, збереження рівня врожайності сільськогосподарської продукції.

Доктор економічних наук, професор Національного університету “Києво-Могилянська академія” Євген Хлобистов під час Міжнародного форуму “Кримська платформа” наголосив не необхідності чітко усвідомлювати, що екологічне становище Півдня України та Автономної Республіки Крим до та після підриву Каховської ГЕС – це різні екологічні ситуації та, відповідно, виклики. Вчені, досліджуючи становище Півдня України з моменту тимчасової окупації Криму, констатують його вкрай складне становище.

Євген Хлобистов

Хлобистов пояснив: особливість екосистеми полягає в тому, що після руйнації вона не відновлюється у вигляді, в якому була до того.

“Нижча гребля Каховської станції, 47 об’єктів природнозаповідного фонду зазнали величезного навантаження та втрат. Є об’єкти, які взагалі, можливо, втратили свою цінність, а деякі червонокнижні види, ендеміки зникли. Після руйнації греблі Каховської ГЕС там було втрачено близько 500 тонн тисяч мікроорганізмів, які після того прийшли в процес гноїння. Втратили понад 8 тисяч тонн риби, яка не змогла перейти нижче за течією Дніпра. Це все впливає на інші екосистеми та природні ресурси”, – пояснив Євген Хлобистов.

За його словами, катастрофа позначилася на рибогосподарській діяльності на цих теренах, через втрату водогонів селяни втратили можливість водозабезпечення сільського господарства та забезпечення базових потреб населення питною водою.

Провідна наукова співробітниця Інституту геофізики, кліматологиня, професорка Національного університету “Києво-Могилянська академія” Світлана Бойченко попереджує, що значні проблеми на території довкола Каховського водосховища почнуться навесні наступного року, коли та висохне й не буде вкрита рослинністю.

“Тоді весняні вітри почнуть розносити ґрунтові та забруднені частинки, завойовуючи собі своє середовище далі. І поки ми сім років будемо думати, чи відновлювати ГЕС, ці піски просунуться далеко за межі Каховського водосховища. Треба вже зараз думати про відновлення рослинності на цій території, щоб якось утримувати ці піски, щоб вони не мігрували. Тому що в нас там будуть дюни в майбутньому”, – прокоментувала вона.

Експерти констатують, що наразі неможливо встановити завдані Росією збитки. Вони називають їх надвеликими й переконані, що їх можливо буде визначити з часом.

Крім того, вони вказують на потужне лобі енергосектору і не вважають, що Україні варто повертатися до технологій Радянського Союзу. 

Євген Хлобистов називає недоцільним будівництво Каховської ГЕС. Він вважає, що держава зобов’язана іншими методами та агротехнологіями забезпечити розвиток сільського господарства на цих територіях, не чекаючи будівництва ГЕС. 

В’ячеслав Потапенко

“Коли ми говоримо про те, як нам будувати нову Україну на деокупованих землях, може, нам треба подумати про технології XXI століття, коли можна не затоплювати площу невеличкої європейської держави й не засолювати землі, як це було під час зведення Каховської ГЕС, коли відбулося велике вторинне засолення чорноземів Херсонщини та Північного Криму. Треба дивитися, як це роблять країни, які перебувають у подібних кліматичних умовах, з урахуванням кліматичних змін. Треба брати досвід Ізраїлю, який пропонує свої інновації багатьом країнам. Технології Саудівської Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратів”, – додав еколог В’ячеслав Потапенко.

Експерти вважають, що Україні варто вже забути про Північнокримський канал, оскільки він став також недоцільним. 

“Нам треба раціонально ставитися до своїх ресурсів. Нам треба буде дуже багато води, а Каховського водосховища вже немає, отже нам потрібно переходити до новітніх технологій. Одна з них – тунельне подання води на ці території. Не канально-відкрите, а тунельне у великих діаметром трубах подання води. У такий спосіб ми зменшуємо випаровування та розв’язуємо проблему засолення води під час випаровування. Крім того, в країнах Європи та США практикується покриття водосховищ мембранами задля зменшення випаровування та засолення води”, – пояснила Світала Бойченко. 

Учасниця Експертної мережі Кримської платформи Валентина Самар звернула увагу, що, допоки в тимчасово окупованому Криму не було дніпровської води, там збільшилося збирання зернових культур, а росіяни висаджували нові виноградники та сади.

“Це стало можливим завдяки новітнім технологіям, зокрема крапельним зрошуванням. Тому потрібно шукати золоту середину між потребами енергосектору, агросектору та економії”, – прокоментувала Валентина Самар.

Каховську ГЕС російські війська підірвали вранці 6 червня, вона не підлягає відновленню. Після цього рівень води в селах та містах почав швидко підвищуватися, через загрозу затоплення на правому березі Дніпра почали евакуацію населення.

Українські посадовці кажуть про “найбільшу техногенну катастрофу в Європі за десятиліття”, а західні партнери України висловлюють обурення, називаючи підрив воєнним злочином.

Правозахисники кваліфікують підрив Росією Каховської ГЕС як воєнний злочин за ст. 8 (2)(b)(iv) Римського статуту Міжнародного кримінального суду. У цій статті документа йдеться про “умисне вчинення нападу з усвідомленням того, що такий напад призведе до випадкової загибелі чи поранення цивільних або заподіє шкоду цивільним об’єктам чи масштабну довготривалу та серйозну шкоду навколишньому природному середовищу, яка буде явно надмірною в порівнянні з конкретною та безпосередньою очікуваною загальною військовою перевагою”.

Старший юридичний радник Truth Hounds Микола Юрлов переконаний, що Росія планувала, організовувала та усвідомлювала шкоду від підриву Каховської ГЕС. Це підтверджується заявою представника Росії при ООН Василя Небензі, який повідомив, що РФ зверталася до керівництва ООН щодо дій нібито української сторони. У цій та інших численних заявах посадовці РФ прямо говорили про наслідки, до яких призведе руйнування Каховської ГЕС, зокрема затоплення ближніх територій, загибель мирних жителів та позбавлення водопостачання для населення на наступні “10–15 років”.

Крім того, перший заступник голови комітету Держдуми з міжнародних справ Олексій Чепа заявляв, що через руйнування греблі постраждає й ЗАЕС, оскільки її реактори охолоджуються водою Каховського водосховища.

У “Росенергоатомі” також заявили, що руйнування греблі призведе до затоплення Запорізької АЕС.