Університетські кодекси етики мають містити положення щодо стосунків між студентами та викладачами – Левченко

Формування культури недискримінації у вищих навчальних закладах вимагає внесення змін до кодексів доброчесності та етики, які мають регулювати стосунки між викладачами й студентами, а також запровадження стратегій забезпечення гендерної рівності.

Про це заявила урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко в коментарі Укрінформу.

Фото: Данило Павлов

Вона наголосила, що університети мають кодекси академічної доброчесності та етики, спрямовані на дотримання моральних і професійних норм. Однак ці документи зрідка містять поняття, пов’язані з протидією сексуальним домаганням, дискримінацією чи булінгом. Тому, за її словами, важливо чітко визначити ці явища в кодексах та передбачити механізми реагування на них.

Крім того, слід створити окремий розділ, що заборонятиме викладачам встановлювати маніпулятивні чи емоційно залежні відносини зі студентами, а також регулюватиме питання булінгу, сталкінгу та взаємодії в соціальних мережах і поза межами навчального процесу.

Деякі університети вже почали розробляти стратегії гендерної рівності. Левченко навела приклади таких ініціатив у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Харківському національному університеті імені Василя Каразіна, Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, Державній академії прикордонної служби України та Уманському педагогічному університеті. За її словами, створення та затвердження цих стратегій є відкритим процесом, який закріплює принцип недискримінації як цінність університетської спільноти.

Водночас вона звернула увагу на існування в закладах освіти “скриньок довіри”, які покликані запобігати випадкам дискримінації та сприяти належному реагуванню адміністрації на скарги щодо неетичної поведінки. Однак, за її словами, важливо забезпечити довіру як до самих “скриньок”, так і до тих, хто розглядає звернення. Психологічні служби повинні бути незалежними від керівництва, а для побудови ефективної роботи слід залучати громадські організації, які займаються питаннями захисту прав студентів і протидії насильству.

У деяких університетах, зокрема в закладах сектору безпеки та оборони, а також у ХНУ імені Василя Каразіна й КНУ імені Тараса Шевченка, вже запровадили посади радників з гендерних питань або помічників ректора, що є позитивним кроком у цьому напрямі.

Посадовиця підкреслила, що ефективними механізмами реагування на випадки неетичної поведінки є незалежні комітети з протидії дискримінації та сексуальним домаганням, які зобов’язані розглядати звернення протягом 30 днів, а також гендерні ради при студентських органах самоврядування, які співпрацюють із громадськими організаціями. Окрім цього, вона наголосила на необхідності проведення тренінгів для студентів і викладачів, які допоможуть розпізнавати дискримінаційні практики, насильство та протидіяти їм.

Насамкінець Левченко додала, що відповідно до статті 32 Закону України “Про вищу освіту” університети мають академічну, організаційну, фінансову та кадрову автономію, однак це не звільняє їх від обов’язку дотримуватися законодавства, зокрема щодо запобігання дискримінації, сексуальним домаганням та іншим порушенням прав людини. У разі відсутності належної реакції адміністрації на повідомлення про неетичну поведінку студенти мають право звертатися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Нагадаємо, що в січні цього року проблема сексуальних домагань у театральній сфері знову привернула увагу громадськості. Після анонімного відеозвернення однієї з колишніх студенток вишу, яка розповіла про домагання, у соцмережах почався флешмоб #немовчи. Колишні й нинішні студенти, а також працівники театру ділилися власним досвідом сексуального насильства з боку цього викладача та інших представників галузі.

Вже в середині січня на лінію правової допомоги “ЮрФем: підтримка” звернулися потерпілі, які зазнали сексуального насильства в цьому закладі освіти з боку викладача та режисера Молодого театру.

Читайте також: “Театр без насильства”: чому відомі актори, студенти театральних університетів та активісти вийшли на акцію проти сексуальних домагань