Українці не хочуть війни задля деокупації територій, але визнають її необхідність – соціологи
42% українців підтримують військову операцію задля відновлення територіальної цілісності на Сході України. 25% виступили проти такого шляху деокупації. 37% вважають, що військова операція необхідна також і в Автономній Республіці Крим. 28% з цим не погоджуються.
Такі результати соціологічного опитування, проведеного в межах всеукраїнського омнібусу і Info Sapiens на замовлення Школи політичної аналітики НаУКМА та за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Наукова директорка Школи політичної аналітики Анна Осипчук під час презентації результатів згадала тогорічне запитання соціологів про розроблення військового сценарію задля звільнення Криму. Тоді 38% не підтримали його.
“Ми бачимо: з одного боку, українці кажуть, що нам не треба розробляти військові сценарії, але, з іншого боку, опитування показують високий рівень підтримки необхідності такої операції. Тобто громадяни не хочуть війни, але визнають її необхідність”, – прокоментувала вона.
Соціологи також виявили, що попри порушення перемир’я на Сході України 48% українців підтримують його і вважають це досягненням влади. Чверть населення з цим не згодна.
50% респондентів вважають доцільним запровадження міжнародної адміністрації на окупованих територіях, як це пропонується в законопроєкті Мінреінтеграції про “Про державну політику перехідного періоду”. Проти виступили 9%.
У цьому законопроєкті визначено дружні до Росії країни, яким пропонується заборонити участь у міжнародній адміністрації. Йдеться про Вірменію, Білорусь, Киргизстан, Казахстан та Таджикистан. Понад 50% респондентів підтримали це положення документа.
45% українців висловилися за ідею визнання документів про освіту, виданих на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Понад 20% українців не підтримують таких дій держави.
Заступник міністра з питань реінтеграції ТОТ Ігор Яременко пообіцяв, що міністерство візьме до уваги ці соціологічні дані. Утім, на його думку, підхід у цьому питанні має бути диференційований.
“Мінреінтеграції намагається сприяти максимальному залученню дітей з ТОТ до українських вишів. Цьогоріч ми зосередимося на підготовчих курсах для них. Але ми розуміємо, що не всі діти мають змогу приїхати до вільної України. Вони також мають перепідтвердити власні навички та знання”, – сказав він.
Соціологи запитали українців, хто не має підлягати люстрації після деокупації ТОТ. Понад 40% респондентів вважають, що люстрація має оминути тих, хто в складі окупаційних адміністрацій РФ гарантував життєзабезпечення окупованих територій та не завдав шкоди життю та здоров’ю громадян.
35% громадян підтримали позицію, що амністію мають застосувати до тих людей, які вчинили нетяжкі кримінальні правопорушення.
Адвокат і провідний експерт Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський вважає, що в питанні амністії державі краще потрібно визначитися, до якого саме складу злочину треба застосовувати амністію, а до якого – ні. Він також звертає увагу, що амністовані громадяни, відповідно до законопроєкту про перехідний період, матимуть ширші права, ніж люстровані.
Половина опитаних підтримує вилучення іноземців з переліку амністованих осіб. Рівень підтримки цього твердження варіюється від 70% на Півночі до 35% на Сході України.
Ігор Яременко наголосив, що люстрації та амністії однозначно не мають підлягати ті, хто скоював воєнні злочини та злочини проти людяності. Так само необхідно буде притягувати до відповідальності іноземців, які прибули до України з агресією.
“Переважна більшість мешканців ТОТ – жертви збройного конфлікту та країни-окупанта. Вони змушені виживати в тамтешніх умовах. Тому має бути диференційований підхід до різних категорій жителів ТОТ, і законопроєкт про перехідний період – це спроба відповіді на питання, які категорії підпадатимуть під той чи інший рівень амністії”, – сказав він. Водночас заступник міністра повідомив, що міністерство наразі напрацьовує другий драфт законопроєкту, отримуючи та опрацьовуючи велику кількість відгуків на нього.
За його словами, відомство отримало вже понад тисячу сторінок зауважень до документа. Питання виборчих прав, люстрації, амністії, визначання документів, запровадження міжнародної перехідної адміністрації – найдискусійніші в цьому документі.
Відповідно до законопроєкту, перші місцеві вибори на окупованих територіях мають провести щонайменше через два роки після деокупації Криму та частини Донеччини й Луганщини. 46% погодилися з такою ідеєю. Найменше це положення підтримують на сході та півдні.
Майже 40% респондентів вважають, що ті громадяни, які підпали під амністію, повинні мати право висувати свої кандидатури на виборах після деокупації. Понад 50% респондентів сказали, що мешканців ТОТ після деокупації не мають обмежувати у виборчих правах.
76% підтримують тезу, що співпраця із західними країнами – в інтересах України. 7% не підтримали цієї тези. У регіональному розрізі не було жодного регіону, де рівень підтримки був би менш ніж дві третини (67%).
Українці не визначились у питанні, чи потрібно запроваджувати візовий режим з Росією. 39% виступили за цю ідею. Стільки ж – проти неї.
Польовий етап дослідження тривав з 13 до 31 січня 2021 року. Вибірка становила 2 тисячі респондентів. З дослідження вилучено Автономну Республіку Крим, а в Донецькій та Луганській області опитування проводилося тільки на територіях, що контролюються Україною. Максимальна теоретична похибка не перевищує 2,2%.
Нагадаємо, у березні Представництво президента України в Автономній Республіці Крим та Центр прав людини ZMINA презентували результати соціологічного дослідження про те, як українці ставляться до перехідного правосуддя.