Україна активно працює над формуванням кадрового резерву для роботи у звільненому Криму – Мінреінтеграції
Українські міністерства та державні органи активно працюють над формуванням кадрового резерву для роботи після деокупації Кримського півострова.
Про це під час круглого столу в Офісі Омбудсмана з нагоди Дня спротиву окупації Криму повідомив заступник міністерки з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (ТОТ) Павло Козирєв, інформує кореспондент видання ZMINA.
Він нагадав, що президент Володимир Зеленський 2021 року затвердив Стратегію деокупації та реінтеграції Криму, а уряд – план виконання стратегії.
За його словами в архітектурі плану є чотири важливі кроки – покарання колаборантів, розв’язання питання щодо колонізаторів, повернення незаконно відчуженого майна та забезпечення кадрового резерву.
“Це величезний обсяг. Потрібні, зокрема, працівники органів державного управління, органів місцевого самоврядування, правоохоронних структур, суддів, учителів. Ми працюємо над формуванням кадрового резерву. Головними критеріями будуть проукраїнська патріотична позиція і фаховість. Ми працюємо над формуванням комісії, яка займатиметься відкритим конкурсом. Криму потрібні будуть люди, які мають навички та спроможності виконувати свою роботу”, – розповів заступник міністерки з питань реінтеграції ТОТ.
Козирєв також додав, що 17 державних органів виявили зацікавленість у роботі цієї комісії.
Він прогнозує, що ключовим аспектом в реінтеграції звільненого півострова буде гуманітарна політика, адже державі потрібно буде долати наслідки мілітаризації освіти та свідомості громадян, знищення культурної спадщини, занепаду туристичної галузі та відсутності в Криму незалежних медіа.
Окремим питанням, що розглядатиметься, є питання адміністративно-територіального устрою, формування об’єднаних територіальних громад, створення та роботи військових адміністрацій.
Концепція відновлення Криму після деокупації полягає в тому, щоб ми всі спільними зусиллями зробили його комфортним для життя та відкритим для світу.
Павло Козирєв
Раніше Коаліція громадських організацій, що опікуються питаннями захисту прав постраждалих унаслідок війни, представила для української влади дорожню карту на 2023 рік з 10 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини. Документ містить кроки, що мають на меті сприяти притягненню відповідальності міжнародних злочинців за воєнні злочини, геноцид та злочин проти людяності, вчинені в Україні.
Також правозахисники закликали владу вдосконалити законодавство про колабораціонізм, щоб воно не створювало проблем подвійної кваліфікації та не порушувало принципу правової визначеності.
Нагадаємо, у лютому 2023 року віцепрем’єрка Ірина Верещук анонсувала підготовку кадрового резерву для звільненого Криму. За оцінкою Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, для забезпечення керованості ситуації знадобиться близько 50 тисяч різних працівників.
Раніше, під час другого саміту Кримської платформи, президент Володимир Зеленський висловив переконання у квітучому майбутньому Криму після його деокупації. А прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що в Криму, коли він повернеться до України, є можливість стати одним з найкращих курортів у Європі.
