Участь медіа у виборчій кампанії наблизять до стандартів ЄС: які заходи передбачено в дорожній карті

У дорожній карті з функціонування демократичних інституцій передбачено імплементацію європейських стандартів в українське законодавство, що стосується участі медіа у виборчій кампанії. В уряді сподіваються прискорити розгляд таких законопроєктів у парламенті.

Про це розповіла директорка департаменту стратегічних комунікацій Мінкульту Ганна Красноступ під час засідання щодо виконання дорожньої карти 8 жовтня, передає ZMINA.

Cкриншот з трансляції засідання

Дорожня карта з питань функціонування демократичних інституцій – це ключовий документ, який визначає напрями реформ для зміцнення демократії на шляху України до членства в ЄС. Цей документ важливий і для відкриття переговорів за кластером 1 про вступ до ЄС.

У дорожній карті передбачено 96 заходів у чотирьох тематичних блоках: загальна рамка демократії, виборчий процес, функціонування парламентів та роль громадянського суспільства. Вони мають бути виконані до кінця 2027 року.

У блоці щодо виборчого процесу передбачено п’ять заходів, які стосуються медіа у виборчій кампанії. Три з них передбачають імплементацію європейського законодавства.

“Наша основна мета – забезпечення прозорості, збалансованості й неупередженості медіа у виборчому процесі, а також створення умов для вільного політичного діалогу та рівного доступу кандидатів і виборців до інформації”, – наголосила Ганна Красноступ. 

Перший захід передбачає розроблення і впровадження кроків з відновлення медіапростору на національному і регіональному рівні до початку виборчого процесу. Ці заходи мають бути виконані після припинення чи скасування воєнного стану.

“План заходів умовно можна поділити на три складові – прозорість, стійкість, відновлення. Що стосується прозорості, це забезпечення доступу до інформації. 27 серпня цього року незалежна організація Access Info Europe оприлюднила звіт про рейтинг законів про доступ до публічної інформації країн, які ратифікували конвенцію щодо доступу до офіційних документів. Український закон посів перше місце”, – розповіла Красноступ.

Вона зазначила, що міністерство проводить підвищення кваліфікації державних службовців, громадських експертів щодо норм цього закону. Відомство моніторить оприлюднення інформації на офіційних вебсайтах органів виконавчої влади та надає рекомендації, що треба покращити.

Ганна Красноступ також розповіла про заходи з медіаграмотності: національний проєкт “Фільтр”, інформаційні кампанії з протидії дезінформації, проєкт SPRAVDI, який реалізує Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

“Ми свідомі, що під час виборів буде велика кількість дипфейків, а також використання згенерованого штучним інтелектом контенту. Тому почали роботу з підвищення кваліфікації держслужбовців та обізнаності населення щодо цих викликів”, – зауважила директорка департаменту стратегічних комунікацій.

Одним з передбачених заходів є відновлення медіа. Хоча план має реалізовуватися через рік після завершення правового режиму воєнного стану, міністерство у 2025 році підтримало вісім редакцій друкованих локальних медіа, які розповсюджують газети на прифронтових та деокупованих територіях України, додала Ганна Красноступ.

У Верховній Раді з кінця 2022 року зареєстрований законопроєкт № 8310 “Про внесення змін до Виборчого кодексу щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів та здійснення передвиборної агітації”. Цей документ регулює питання передвиборної агітації в медіа та розширює доступ журналістів на публічні заходи, пов’язані з усіма типами виборів.

“За законопроєктом № 8310 є висновок комітету від 15 березня 2023 року, і відтоді документ залишається без руху. Ми сподіваємося, що отримання правової експертизи за нашим запитом до Ради Європи прискорить його до опрацювання до другого читання”, – розповіла посадовиця.

У парламенті зареєстровано євроінтеграційний законопроєкт № 12111 про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності медіа. Документ спрямований на посилення незалежності та фінансування Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

“У нас є спільна позиція щодо ухвалення цього законопроєкту з незалежним регулятором – Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення, з парламентарями, з громадськістю. І ми сподіваємося, що цей законопроєкт буде ухвалений найближчим часом”, – сказала Красноступ.

Також в українське законодавство необхідно імплементувати Європейський акт про свободу медіа (EMFA), Акт про цифрові послуги (DSA), Регламент (ЄС) 2024/900 про прозорість та таргетування політичної реклами. У цьому допомагатимуть організації громадянського суспільства. Зокрема, до розроблення законодавства з імплементації EMFA долучається громадська організація “Цифролаба”. Також є домовленості про підтримку з проєктом Ради Європи “Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза ІІ”.

Міністерство культури та стратегічних комунікацій також обмінюється досвідом з молдовськими колегами, які імплементують право ЄС і вдосконалюють своє законодавство з метою врахування всіх пропозицій європейських експертів.

Європейський акт про свободу медіа в Україні мають імплементувати до 2027 року. Усі його положення набули чинності в ЄС тільки в серпні 2025 року. Оскільки це законодавство нове, Україні треба дивитися, як у Євросоюзі будуть імплементувати ці норми, зазначав представник Міністерства культури і стратегічних комунікацій Віталій Пелих.