Учасники спротиву російській окупації Криму передали Музею Другої світової війни для експозиції свої речі
Учасник спротиву російській агресії в Криму передали експонати Національному музею Другої світової війни.
Про це повідомив кореспондент видання ZMINA.
Під час заходу “Кримський спротив. Слово свідка” його учасники згадали події 26 лютого 2014 року, коли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей вийшли на вулиці Сімферополя, щоб підтримати територіальну цілісність України, та виступили проти війни.
За словами заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова, який працював тоді головою Бахчисарайського району, інформацію про мітинг кримчани передавали один одному. Тому його організаторам не доводилося звозити людей на мітинг.
Він згадав про високу напругу на мітингу, його учасники не сподівалися, що наступного дня Російська Федерація розгорне військову операцію із захоплення Кримського півострова.
“Коли ввечері 26 лютого ми прощалися, ми казали один одному, що тепер років 10 сепаратизму в Криму не буде. Виявилося, – лише одну ніч”, – згадує Умеров.
Ільмі підкреслив, що мітинг 26 лютого показав усьому світові справжні настрої на півострові: населення автономії було проти російської влади, а мітингарям вдалося зруйнувати план Кремля з приєднання Криму до Росії у спосіб зрежисованого голосування в місцевому парламенті. Це змусило агресора вдатися до силових методів, задіюючи свої війська.
Вже наступного після мітингу ранку російські військові зайняли будівлю Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради Міністрів АРК, згодом аеропорт та інші адміністративні будівлі на півострові.
Ольга Афанасьєва, мати загиблого активіста та військовослужбовця Геннадія Афанасьєва, додала, що протести в Криму не були мирними. За її словами, кримчанам було важко сприймати тодішні події.
Мати ексбранця Кремля Ольга Афанасьєва та його дружина Людмила АфанасьєваПід час заходу вона передала музею книгу Геннадія Афанасьєва “Піднятися після падіння”.
Його дружина Людмила вважає, що її чоловікові “вдалося знайти свою ідентичність” і він не міг під час подій російської агресії стояти осторонь.
Геннадій Афанасьєв виходив на протести, передавав їжу українським військовим під час блокування військових частин, і зрештою 9 травня 2014 року його викрали російські спецслужби. Чоловік проходив свідком у кримінальній справі кримського режисера Олега Сенцова. 31 липня 2015 року в судовій залі він заявив, що усі показання він дав під тортурами росіян.
Геннадія Афанасьєва звільнили під час взаємного обміну утримуваними особами між Росією та Україною, а з початком широкомасштабного вторгнення РФ він доєднався до лав Збройних сил України, воював у складі 130 батальйону ТрО 241 бригади. 18 грудня 2022 року він загинув у бою біля селища Білогорівка на Луганщині.
Колишній бранець Кремля Володимир Балух вважає, що після 1992 року, за потурання київської влади, Росія почала захоплювати всі владні інституції півострова, а особливо силові структури.
На його переконання, передумовою російської агресії в Криму було продовження режимом Януковича перебування Чорноморського флоту РФ в Севастополі та розширення його повноважень на півострові.
Володимир Балух“Справжня цінність подій 26 лютого 2014 року полягає в тому, що стало зрозуміло: не було жодного бажання кримчан, які є плоть від плоті Кримської землі, на зміну державного устрою та на відхід до іншої держави, – наголосив Балух – В мене на будинку висів український прапор, допоки мене не загарбали та не зірвали його остаточно. Для мене було важливо побачити, хто ж з місцевих прийде з вимогою, щоб прапор тут не висів, і чи прийде взагалі. Ніхто з місцевих не прийшов”.
Кераміст та митець Рустем Скибін розповів, що і в радянські часи, й нині окупаційна влада намагається підкорити поневолені народи та стерти їх культурну спадщину. Агресор захоплює і руйнує простір, культурні надбання, мову, релігію, фізично знищує нескорених.
Під час депортації кримських татар 1944 року тодішні майстри не змогли більше працювати за професією, тому вагома частина кримськотатарської культури була майже втрачена.
Скибін працює над відновленням кримськотатарської культури, беручи участь у різних проєктах. Він зізнався, що послуговується концепцією, яка складається із п’яти частин.
Рустем Скибін“Усі ці частини – складові самоідентифікації народу. Перша – це простір, ставлення до навколишнього простору: це кримська земля, море, гори, повітря. Друге — це ставлення до внутрішнього світу: релігія та філософія. Третя частина – це мова, фольклор, музика. Четверта – фізичне тіло, медицина, фізкультура. І п’ята – це мистецтво, це те, що стосується візуальних образів, які формуються в цьому просторі, і цими людьми, народами, які живуть в Криму”, – пояснив Рустем Скибін.
Він вказує, що росіяни з початком військової операції із захоплення Криму почали знищувати кримськотатарську культуру, обмежувати сфери вживання кримськотатарської мови та переслідувати кримських мусульман.
“Наш ворог, приходячи до нас, одразу забирає нашу культуру. Це – “культурне мародерство”. Коли ти бачиш, наприклад, артефакт, який зроблений в Криму, який зберігається у світових колекціях, але він не атрибутований як кримськотатарський. Це може бути що завгодно, Кавказ, Персія, Османська імперія, загальні речі”, – сказав культурний діяч.
Скибін створив шеврони для кримськотатарських військових, які воюють під час російсько-української війни.
“Для мене це новий досвід. Найскладніше було вивчити історичні питання. Цю інформацію потрібно було відновити, знайти та вивчити. Я залучив кримськотатарських та українських істориків, друзів, які допомагали зі збором цієї інформації. Окрім історії, це ще ритуали, назви та етимологія. В кожному патчіі нашивка, шеврон – цілий світ, пам’ять нашого народу”, – сказав митець.
Ісмаїл Рамазанов, організатор акції “Кримськотатарський прапор над Кримом”, розповів про успіх його ініціативи. 28 червня 2021 року активісти запустили в небо над тимчасово окупованим Кримом кримськотатарський прапор, підписаний побажаннями кримчанам від жителів різних міст України.
Ісмаїл Рамазанов“Прапор 8х16 м пошили у Краматорську, де зараз щодня гинуть люди. Коли ми зібрали підписи, ми думали, чи варто його відправляти над Кримом. Він же не повернеться”, – згадує Ісмаїл Рамазанов.
Прапор таки запустили, але ніхто з учасників акції не очікував, що, пролетівши майже до тимчасово окупованої Ялти, зробивши коло, він повернеться на Арабатську стрілку.
"Унікальність цього прапора в тому, що його побачили наші кримчани над нашим Кримом. І він повернувся... Так зʼявилося гасло: "Повернувся прапор – повернеться і Крим", – переконаний кримськотатарський активіст.
Дії російських та окремих кримських депутатів, їхня співпраця з незаконними парамілітарними формуваннями свідчили про підготовку до захоплення півострова Росією.
