У в.о. керівниці податкової Києва знайшли списки бажань, з яких тепер сміються в мережі: чи мали право публікувати фото?

1 лютого правоохоронці провели низку обшуків, пов’язаних серед іншого з корупційними справами. До прикладу, детективи ДБР провели обшук у в.о. керівниці податкової служби Києва Оксани Датій, вдома в якої знайшли списки бажань із зазначеннями дорогого годинника, грошей та натуральної шуби. 

Світлини списків викликали бурхливу реакцію в українських соцмережах та стали поштовхом для початку флешмобу, до якого доєднався навіть Уповноважений Верховної Ради з прав людини, однак український правозахисник та експерт Центру громадянських свобод Володимир Яворський вважає публікацію фото порушенням права на приватне життя.

ZMINA розповідає, що відомо. 

Обшук у будинку Датій

Перші новини про обшук у Датій з’явились у медіа ще о 10-й ранку 1 лютого, однак тоді жодних деталей правоохоронці не повідомляли. 

Уже за декілька годин в соцмережах почали ширити фотографії списків бажань посадовиці, в яких вона серед іншого вказувала посаду, яку хоче отримати, соболину шубу, коштовну сумку та годинник.

Світлини деякі видання, як-от “Українська правда” або підсанкційна “Страна.ua”, публікували з посиланням на власні джерела, однак інші, як-от “Обозреватель”, публікували їх з логотипами ДБР.

Нині на сайті ДБР в офіційній публікації щодо обшуку фотографій списків немає. 

Поява фото в мережі, за словами експерта Центру громадянських свобод Володимира Яворського, є фактично приниженням Датій. 

“Обшук є слідчою дією для пошуку доказів вчинення злочину, а не елементом приниження особи. Правоохоронні органи не мають ніякого права знищувати репутацію особи через проведення слідчих дій. Поширення фото зі слідчих дій, що не мають відношення до злочинів, принижують особу – це методи були притаманні радянським КДБ, широко на сьогодні поширені в практиці КДБ та міліції в Білорусі, ФСБ в Росії”, – пояснює він.

Експерт нагадує, що посадовицю суд винною не визнав. 

“Я вважаю, що правоохоронці повинні припинити цю ганебну практику і винні мають отримати дисциплінарні покарання, бо законодавство забороняє їм поширювати ці фото”, – каже Яворський.

Здивування, за словами правозахисника, у нього викликало те, що “ЗМІ так широко поширюють ці фото, особливо ті, що борються за журналістські стандарти та свободу слова в Україні”. Однак у коментарях до свого допису Яворський зазначив, що не перекладає відповідальність на медіа. 

“Відповідальність на правоохоронцях та їхніх піар-відділах, що забули, що таке приватне життя”, – написав він. 

Українських правоохоронців та посадовців не вперше критикують за публікації приватної інформації людей, яких суд не визнав винними. Критикували серед іншого Антона Геращенка, який запам’ятався тим, що: 

• У березні 2021 року він на своїй сторінці у фейсбуку опублікував імена учасників акції на Банковій, додаючи, що “всі вони понесуть покарання”, та називаючи відеоролик МВС “доказом того, що мітинг із самого початку планувався не як мирна акція, а як бійка з правоохоронцями”. Через це активіст Роман Ратушний надсилав лист до міністерства з вимогою спростування.
• У серпні 2018-го, після нападу на активістку Катерину Гандзюк, Геращенко на сторінці у фейсбуку назвав “подонком” Миколу Новікова та безпідставно звинуватив його в нападі. Чоловіка згодом відпустили. За ці слова Геращенку довелося перепросити.
• У 2016-му Геращенко на сторінці у фейсбуці анонсував публікацію на сайті “Миротворець” списків журналістів, які були змушені акредитуватись у терористів так званої “ДНР”, щоб мати можливість висвітлювати події під час початку російської збройної агресії на Донбасі. “Миротворець” тричі оприлюднював такі списки, а їхні фігуранти потім отримували погрози. Прокуратура Києва навіть відкрила кримінальне провадження за фактом оприлюднення персональної інформації.

Нагадаємо, що торік влітку Комісія журналістської етики (КЖЕ) засудила дії журналістів і медіа, які поширили фото та відео із зображенням паспорта потерпілої внаслідок російського обстрілу киянки. Документи показав Геращенко.