У справі екскомандира “Беркуту” Садовника суд дослідив обставини розстрілів мирних протестувальників на Інститутській

26 березня Подільський районний суд міста Києва дослідив докази, надані прокурорами, які можуть свідчити про те, що учасники Революції гідності Ярослав Грабовецький, Станіслав Третяков, Петро Лукашевич та Андрій Дегдалович зазнали вогнепальних поранень від рук бійців “Беркуту”.

Про це повідомляє видання ZMINA із зали суду.

Судове засідання в справі екскомандира “Беркуту” Дмитра Садовника. Фото: ZMINA

Саме ці мирні протестувальники орієнтовно о дев’ятій ранку 20 лютого 2014 року одними з перших почали рух вулицею Інститутською в бік урядового кварталу, тоді як інші учасники протесту ще збиралися в групи. Результати експертиз і слідчих експериментів свідчать, що стрілянина велася з території, контрольованої силовиками. Водночас самі протестувальники не мали із собою зброї та захищалися лише дерев’яними й металевими щитами.

Ці докази були долучені в межах справи проти колишнього командира роти спеціального призначення ПМОП “Беркут”, підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, Дмитра Садовника. Він обвинувачується в застосуванні до учасників акцій протесту вогнепальної зброї, внаслідок чого загинуло щонайменше 48 та отримали поранення 90 учасників акцій протесту. Надані прокурорами матеріали, свідчать, що до цих злочинів були причетні підлеглі Садовника.

Прокурор Дмитро Марченков, який клопотав про долучення доказів, повідомив, що серед передової групи протестувальників, які першими рушили в бік урядового кварталу 20 лютого 2014 року, був потерпілий Станіслав Третяков. До цього він допомагав укріплювати барикади на майдані Незалежності.

За словами прокурора, вранці 20 лютого силовики підпалили барикаду, зведену на Майдані вночі, та почали активно застосовувати газ. Після цього протестувальники почали просуватися вперед.

“Орієнтовно о дев’ятій ранку, коли Станіслав перебував на передовій лінії близько стели Незалежності, пролунав вигук “Вони відступають”. Побачивши, що правоохоронці дійсно швидко відходять, протестувальники спонтанно рушили вперед. Єдиною їхньою метою було відтіснити силовиків подалі від території Майдану, щоб убезпечити наметове містечко. Станіслав рухався правою стороною вулиці Інститутської, і, почувши постріли з боку Жовтневого палацу, він разом з іншими активістами повернув на газон, намагаючись відтіснити правоохоронців у бік метро “Хрещатик”, – розповів прокурор.

Дійшовши до Жовтневого палацу, група з п’яти активістів, прикриваючись щитами, рухалася за силовиками, що відступали.

“Раптом пролунав постріл, і чоловік, що сидів праворуч від Третякова, впав. У цей момент до активістів прийшло усвідомлення – проти них, мирних людей, застосовують вогнепальну зброю. Станіслав почав відступати, закриваючи щитом побратимів, які “витягали” пораненого. У цей момент він сам отримав кульове поранення в лівий бік”, – зазначив Марченков.

За його словами, Третяков перебував у сидячому положенні та прикривався металевим щитом, коли в нього влучили. Постріл було здійснено з нарізної вогнепальної зброї з території, контрольованої правоохоронцями, зокрема підрозділом під командуванням Садовника. Прокурор наголосив, що Третяков не вчиняв жодних дій, які могли б становити загрозу для силовиків.

За словами сторони обвинувачення, дані відеозаписів з камер спостереження підтверджують, що Третяков перебував у зоні прямої видимості силовиків. Його переміщення корелюються з відеоматеріалами, на яких активісти проходять повз зелений паркан з написом “Хмельничани вже тут”.

У Третякова діагностували проникне вогнепальне поранення з ушкодженням внутрішніх органів, зокрема розривом селезінки. Під час операції лікарі вилучили кулю в ділянці хребта. Активіст проходив лікування в Україні, а також у Чехії в межах гуманітарної евакуації потерпілих.

Мітингувальник Ярослав Грабовецький також зазнав тяжких тілесних ушкоджень 20 лютого 2014 року. Йому було встановлено другу групу інвалідності безстроково.

“Місцем поранення Грабовецького був правий бік вулиці Інститутської навпроти стели перед містком. Це сталося, коли з боку Європейської площі та зверху вулиці Інститутської підрозділи “Беркуту” здійснювали наступ. Грабовецький рухався в напрямку пішохідного мосту, трохи вище стели Незалежності. Тримаючи перед собою засіб захисту – щит, він отримав перше кульове поранення в лівий бік у ділянку легень”, – розповів прокурор Марченков.

Представник обвинувачення додав: за результатами слідчого експерименту було встановлено, що постріли в Грабовецького здійснювали із секторів лівого кута Жовтневого палацу та правого крила готелю “Україна”.

“Попри отримане поранення потерпілий продовжив рух у бік Інститутської. Перебуваючи вже навпроти квіткового годинника, Грабовецький отримав осколкове поранення лівого ока внаслідок вибуху гранати. За кілька секунд – кульове поранення в ліву скроню. Грабовецький отримав тяжкі вогнепальні поранення з території, яка на той момент перебувала під контролем правоохоронців, зокрема озброєних рушницями, спорядженими свинцевою картеччю. Потерпілий водночас не вчиняв жодних агресивних дій, які могли загрожувати життю чи здоров’ю працівників “Беркуту”, а використовував лише дерев’яний щит для пасивного захисту”, – розповів Марченков. 

Висновки щодо поранень зробили лікарі Київської міської клінічної лікарні № 17, куди спершу доставили Грабовецького, і їх підтвердили в німецькій клініці “Шаріте”, де активіст проходив лікування пізніше.

Прокурор Дмитро Марченков також розповів про обставини поранення мітингувальника Андрія Дегдаловича, який того ж дня загинув унаслідок крововтрати. Перебіг подій було встановлено на підставі балістичних і медичних експертиз, відеозаписів з камер спостереження, а також показів свідків.

“Дегдаловича було поранено о 9:22 ранку. У цей момент він перебував на брукованому тротуарі праворуч від вулиці Інститутської та отримав наскрізне ушкодження грудної клітки. Згідно з балістичною експертизою, постріл здійснили з автомата калібру 7,62×39 мм АКМС, закріпленого за членом РСП Павлом Аброськіним, який на той час перебував у складі групи під безпосереднім керівництвом командира роти Садовника”, – розповів Марченков.

За даними експертиз, постріл було здійснено з площі біля Жовтневого палацу. Прокурор підкреслив, що Дегдалович не вчиняв жодних дій, які могли б становити загрозу правоохоронцям. У момент пострілу він нахилився, щоб надати допомогу пораненому активісту Ігорю Дмитрієву.

Потерпілий Петро Лукашевич також був у передовій групі мітингувальників, які першими рухалися до урядового кварталу 20 лютого 2014 року. Під час подій того дня він отримав наскрізне вогнепальне поранення правого стегна.

За даними судово-медичних експертиз, постріл було здійснено з нарізної вогнепальної зброї з неблизької відстані. Стрілець перебував у межах вулиці Інститутської та прилеглої території поблизу станції метро “Хрещатик”, де була зведена бетонна барикада.

Прокурор також повідомив про поранення ще одного учасника передової групи протестувальників – Петра Лукашевича. Він отримав наскрізне вогнепальне ушкодження правого стегна під час просування вулицею Інститутською 20 лютого 2014 року.

За даними судово-медичних експертиз, постріл було здійснено з нарізної вогнепальної зброї з неблизької відстані. Стрілець перебував у межах вулиці Інститутської та прилеглої території поблизу станції метро “Хрещатик”, де була зведена бетонна барикада. Це сталося між 9:22 та 9:30 ранку. У той момент Лукашевич побачив, що його кум Тимур Мустафаєв отримав поранення, підбіг до нього й допомагав відтягувати з лінії вогню для надання невідкладної допомоги.

“Особа, яка здійснювала постріл, перебувала на території, що перебувала виключно під контролем РСП під командуванням Садовника”, – наголосив прокурор.  

Лукашевич проходив лікування спочатку в Київській міській клінічній лікарні № 10, а згодом у Волинській лікарні, де його поранення класифікували як “середньої тяжкості”.

Сторона захисту не заперечувала проти долучення до справи матеріалів, наданих прокурорами.

Після заслуховування сторони обвинувачення суд оголосив перерву, оскільки судді мали перейти до інших справ за розкладом, які слухаються колегіально.

Наступне засідання було призначене на 10 квітня.

Раніше в Шевченківському районному суді Києва продовжилася стадія дебатів у справі про незаконне перешкоджання організації та проведенню мирних зібрань під час подій Євромайдану, де обвинувачується колишній суддя Дніпровського районного суду міста Києва Олександр Федюк. Його також звинувачують у постановленні свідомо неправосудних ухвал про обрання запобіжних заходів протестувальникам Олександру Цушку, Володимиру Сиваку та Євгену Чувільову 19 лютого 2014 року, зокрема про взяття явно невинуватих під варту.

Нагадаємо, зранку 20 лютого 2014 року були вбиті 48 протестувальників, ще понад 90 отримали вогнепальні поранення.

Через протиправні дії працівників органів внутрішніх справ 55 учасників мирного зібрання на майдані Незалежності в Києві дістали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, більш ніж 300 учасників були змушені тікати із середмістя столиці й переховуватися в приміщенні Михайлівського собору. Ці події призвели до суспільно-політичної кризи, масових протестів проти чинного на той час політичного керівництва держави.

Читайте також: Непокаране зло в справах Майдану.