У Росії пропонують позбавляти “іноагентів” майна за “дискредитацію” збройних сил РФ

Дата: 19 Січня 2023
A+ A- Підписатися

У Держдумі РФ пропонують конфісковувати майно “іноагентів” на користь держави за “дискредитацію” окупаційної армії. Відповідне звернення на ім’я спікера В’ячеслава Володіна вніс до нижньої палати парламенту Фонд захисту національної історичної спадщини.

Про це інформує “Крим.Реалії”

У документі йдеться, що на території РФ та за її межами перебувають медійні особи та громадяни зі статусом “іноземного агента”, які за своїми особистими переконаннями або за грошову винагороду, що надходить від іноземних спецслужб, дозволяють собі негативно та неправдиво висловлюватися про дії збройних сил РФ або відкрито закликають до внутрішніх безпорядків, критикуючи рішення, що ухвалюються керівництвом нашої країни.

У Держдумі вважають, що це порушує “принципи національної безпеки та принципи соціальної справедливості”.

“Багато громадян РФ підтримують ініціативу щодо внесення змін до Кримінального кодексу РФ, що дозволяють конфіскацію майна у цієї категорії громадян та звернення його до доходу держави”, – мовиться у документі.

Раніше з пропозицією конфіскувати майно у росіян, які залишили країну і критикували війну та російську владу, виступив і сам речник російської Держдуми В’ячеслав Володін.

За його словами, деякі росіяни дозволяють собі ображати Росію, її мешканців, солдатів та офіцерів і “відкрито підтримувати лиходіїв, нацистів та вбивць”. Володін вважає, що такі висловлювання можуть бути розцінені як заклики до екстремізму, реабілітація нацизму чи дискредитація окупаційної армії.

Нагадаємо, 1 грудня 2022 року у Росії набрав чинності закон, що дозволяє масово оголошувати людей “іноагентами”.

Законодавство про “іноагентів” у Росії з’явилося у 2012 році. Закон дозволив мін’юсту визнавати некомерційні організації “іноземними агентами”, якщо вони отримують фінансування з-за кордону та займаються політичною діяльністю. Критерії, за якими визначається така діяльність, у законі чітко не визначені, що дозволяє владі переслідувати організації, які працюють у галузі освіти, культури, охорони здоров’я, екології, захисту прав людини.

Згодом у Росії почали оголошувати “іноагентами” ЗМІ та фізичних осіб. Російське міністерство юстиції веде зараз одразу чотири списки “іноземних агентів”.

Російське законодавство про “іноземних агентів” регулярно критикують правозахисники, міжнародні організації та професійне співтовариство, які вказують, що такі норми становлять небезпеку для розвитку громадянського суспільства в Росії.

Як відомо, після початку неспровокованого повномасштабного вторгнення РФ в Україну 4 березня у російському законодавстві з’явилася норма, що забороняє дискредитацію дій озброєних сил Росії. Як зауважує громадська ініціатива “Кримська ідея” у своєму  моніторинговому огляді, формулювання правових норм у законодавстві виявилося дуже розмитим та залишило багато можливостей для універсального використання цих норм як інструменту тиску на свободу слова, зокрема на думку людей, які виступають проти війни.

У квітні 2022 року на півострові стало поширеною практикою оприлюднення відеозаписів із затриманими громадянами України, які, ймовірно, під примусом просять вибачення в окупаційних військовослужбовців. За перші пів року війни громадська ініціатива зафіксувала 112 випадків притягнення кримчан до адміністративної відповідальності за ст. 20.3.3 КпАП (“публічні дії, спрямовані на дискредитацію використання збройних сил Російської Федерації з метою захисту інтересів Російської Федерації та її громадян, підтримки міжнародного миру та безпеки або виконання державними органами Російської Федерації своїх повноважень у вказаних цілях”).

За період з вересня по листопад за цією статтею притягнули ще 66 кримчан.

Напередодні Представництво президента України в Автономній Республіці Крим повідомило, що у тимчасово окупованому Криму росіяни відкрили 239 справ за статтею 20.3.3 Кримінального кодексу РФ про “дискредитацію російської армії”. У двох сотнях випадків людей оштрафували, але деякі громадяни отримали ще й адмінарешти.

В основному людей переслідували за публікацію своєї думки у соціальних мережах або через усні висловлювання з критикою війни. У правозахисній ініціативі відзначають, що розгляд цих справ у кримських “судах” відбувався переважно невідкладно, не публічно і з численними порушеннями цивілізованих норм судочинства, таких як, зокрема, рівність сторін, презумпція невинуватості, неупередженість та незалежність “суду”, право на захист.

Одним із показових моментів у всіх справах цього типу стала відсутність лінгвістичних експертиз, які б доводили факт дискредитації та спрямованість цих дій саме на окупаційні збройні сили.

Експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова називає переслідування кримчан за українські пісні “злочином проти людяності, що має ознаки геноциду”, оскільки у такий спосіб чиняться спроби знищення української ідентичності мешканців півострова. Посилення репресій у Криму, на її думку, безпосередньо пов’язане з успіхами Збройних сил України на фронті.

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: