У російському суді секретний свідок не впізнав політв’язня з Криму Рустема Таїрова. Суддя та прокурор назвали це “одруком”

Дата: 12 Травня 2023
A+ A- Підписатися

У Південному окружному військовому суді у справі активістів із Криму Рустема Таїрова, Завура Абдуллаєва, Джеббара Бекірова та Рустема Мурасова допитали поняту, яка брала участь у впізнанні затриманих кримських татар.

Про це повідомляє громадське об’єднання “Кримська солідарність” з посиланням на адвоката Еміля Курбедінова, який у суді представляє інтереси політв’язня Рустема Мурасова.

Рустем Мурасов

Вона була присутня на слідчому заході разом зі слідчим ФСБ та заявила, що секретний свідок не впізнав Рустема Таїрова. 

Захисник пояснив, що під час слідчої дії Рустем Таїров стояв із табличкою під номером три. За склом його мав упізнати секретний свідок. Слідчий ФСБ зазначив у протоколі, що Таїровим секретний свідок назвав іншу людину — під номером два.

“Тобто юридично свідок вказав на іншу людину. Сторона захисту бачить, як прокурор і суд намагаються облаштувати все так, що нібито це одрук, проте понята підтвердила, що під час підписання документа ніхто не говорив про помилки. Прочитали та підписали”, – розповів Курбедінов.

Адвокат додав, що захист надав копії запитів до Управління боротьби з тероризмом у Москві з інформацією про діяльність “Хізб ут-Тахрір”. А саме, чи здійснювала та чи готувала ця релігійна організація якісь терористичні акції на території Російської Федерації.

Позитивних відповідей від відомства, за словами адвоката, не було представлено.

“В одному випадку вказали, що такої інформації немає, в іншому випадку, що інформація закрита, а в третьому взагалі послалися на кримську ФСБ, яка по суті нічого не відповіла”, – резюмував захисник. 

Наступне засідання відбудеться 17 травня. Сторони готуються до судових дебатів.

Нагадаємо, 14 лютого 2003 року на закритому судовому засіданні Верховний суд РФ визнав терористичною ісламську політичну партію “Хізб ут-Тахрір”. Ця релігійна організація легально діє в Україні, зокрема в тимчасово окупованій Автономній Республіці Крим. Росія всупереч міжнародному гуманітарному праву використовує в Криму своє кримінальне законодавство.
 
Як відомо, активісти цієї релігійної організації випускали газету й могли відкрито говорити в ЗМІ та проводити масові публічні заходи. На переконання правозахисників, членів організації переслідують не за підготовку державного перевороту та тероризм, а за публічні акції проти політичних репресій у Криму, систематичну критику російської влади та за масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на події 2014 року.
 
Правозахисники вважають, що рішення Верховний суд РФ ухвалив необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. Водночас на території більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств.  
 
У лютому 2014 року Росія розгорнула протиправну військову операцію із захоплення українського Кримського півострова.

17 серпня 2022 року в тимчасово окупованому Криму відбулися нові масові обшуки в будинках кримських татар у Сімферопольському, Бахчисарайському районах Криму та Балаклавському, Нахімовському районах Севастополя. Слідчі заходи проводили співробітники незаконних формувань, що називають себе “управління ФСБ республіки Крим”, “Центр протидії екстремізму” та “ОМОН”.

За підсумками слідчих заходів затримано п’ятьох осіб. У Нахімовському районі міста Севастополя співробітники “ФСБ” затримали активістів Рустема Мурасова та Рустема Таїрова, у Балаклавському районі Севастополя – Джеббара Бекірова, у Бахчисарайському районі – активіста Завура Абдуллаєва, у Сімферопольському районі Криму – Раїфа Февзі.

У лютому 2016 року в Рустема Мурасова вже відбувався перший обшук. Тоді його затримали, відвезли до незаконного “управління Федеральної служби безпеки республіки Крим”, утім, пізніше відпустили. Цього разу його затримали під час обшуку, який влаштували саме після його повернення з незаконного “суду” над кримськими татарами в Ростові-на-Дону, на який він їздив, щоб підтримати співвітчизників.

За останніми даними українського Омбудсмана Дмитра Лубінця, Росія незаконно утримує 180 кримських політв’язнів, серед яких 116 кримських татар.
 
 
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджіхана.
 
“Крим SOS” указує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення становить 699 років і 9 місяців.
 
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії завдання з перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
 
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter