У парламенті Швейцарії виступили проти групи, яка б стежила за виконанням санкцій проти РФ
Комісія з правових питань верхньої палати парламенту Швейцарії відхилила пропозиції створити робочу групу, відповідальну за забезпечення виконання санкцій, накладених на Росію та Білорусь.
Про це йдеться в заяві на сайті парламенту, інформує “Європейська правда”.
Комітет Ради кантонів заявив, що “не бачить необхідності вживати організаційних заходів у сфері застосування санкцій, пов’язаних із ситуацією в Україні”.
Дев’ятьма голосами проти трьох він пропонує Раді кантонів відхилити дві відповідні пропозиції.
Протягом двох засідань комітет розглянув пропозицію Національної ради (нижньої палати парламенту) та пропозицію члена Ради кантонів Карло Соммаруги. Вони пропонували створити робочу групу, відповідальну за забезпечення виконання санкцій, накладених на Росію та Білорусь.
Комітет відзначив той факт, що уряд Швейцарії нещодавно затвердив створення 10 додаткових посад у Державному секретаріаті з економічних питань SECO для відстеження виконання санкцій. Він також заявив, що міжвідомча співпраця в межах федеральної адміністрації та співпраця з іноземними службами в питанні санкцій працює добре.
“Отже, комітет не бачить підстав просити Федеральну раду вжити певних організаційних заходів. Меншість членів комітету, однак, вважає, що створення робочої групи дозволило б Федеральній раді значно посилити зусилля Швейцарії у сфері застосування санкцій. Вона вважає, що робоча група дозволила б Швейцарії діяти набагато більш стратегічно і проактивно і, таким чином, надіслала б сильний сигнал з точки зору зовнішньої політики”, – йдеться в повідомленні.
Раніше Швейцарія відхилила прохання послів країн “Групи семи” приєднатися до робочої групи з пошуку підсанкційних російських активів REPO.
Також на початку квітня 2023 року ZMINA повідомляла, що Швейцарію розкритикували в G7 за “лазівки”, які, як стверджують посли “Групи семи”, дозволяють російським активам уникати санкцій у цій країні та становлять “репутаційний ризик” для країни.
У березні президент Володимир Зеленський звернувся до Європейської ради й перелічив п’ять ключових небезпек, які затягують війну в Україні.
Серед іншого він наголосив, що не може бути жодного “навіть натяку” на затягування санкційних рішень.
“Не може бути розмивання санкцій і особливо під “маніпулятивним прикриттям” продовольчої безпеки. Сильні санкції – це безпека, ослаблення санкцій – це запрошення до нових криз”, – звернувся до Європейської ради президент України.
Напередодні повідомлялося, що Швейцарія з березня 2022 року збільшила до рекордних 2 млрд євро (на 40%) експорт фармацевтичної продукції до РФ порівняно з попередніми 12 місяцями.
Як відомо, тоталітарна Російська Федерація під час свого повномасштабного вторгнення в Україну вчиняє геноцид проти українського народу, який супроводжується фільтрацією населення, воєнними злочинами та злочинами проти людяності.
Неспровокована війна Путіна призвела до численних глобальних криз: поставила під загрозу енергетичну та продовольчу безпеку, спричиняє інфляцію та зростання боргу в різних країнах.
У березні 2023 року речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що домовлятися про мир з Україною зараз неможливо, Росія продовжить воювати, щоб захопити українські землі.
“Поки що жодних передумов для переходу процесу в мирне річище немає. Для нас абсолютним пріоритетом продовжує залишатися і залишатиметься завжди досягнення поставлених цілей. Наразі вони можуть бути досягнуті лише військовим шляхом”, – цитує Пєскова агентство РИА Новости.
Із 24 лютого 2022 до 15 лютого 2023 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) зафіксувало 21 293 випадки загибелі або поранення цивільних осіб в 1 141 населеному пункті України: 8 006 загиблих і 13 287 поранених. В ООН наголошують, що реальні втрати набагато вищі.
За даними Офісу генпрокурора України станом на березень 2023 року, унаслідок військової збройної агресії РФ скоєно 72 тисячі воєнних злочинів. Загинули майже 10 тисяч цивільних осіб, понад 13 тисяч цивільних зазнали поранень. Понад 80 тисяч об’єктів цивільної інфраструктури зруйновано або пошкоджено.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну змусило 6,5 мільйона людей утекти за кордон. За підрахунками Міжнародної організації з міграції (МОМ), понад 8 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами.
Російські ЗМІ інформують, що станом на 1 серпня кількість переміщених з України до РФ перевищила 3 мільйони. Водночас половина з цього числа – жителі з районів, контрольованих незаконними збройними формуваннями Донеччини та Луганщини, які виїздили також ще до початку війни.