У місці масового поховання поблизу Ізюма ексгумували 436 тіл – більшість зі слідами насильницької смерті
23 вересня поблизу деокупованого Ізюма на Харківщині на місці масового поховання ексгумували 436 тіл, серед яких є діти, більшість з них мають ознаки насильницької смерті, а 30 – сліди катувань.
Про це 23 вересня повідомив голова Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Ексгумація тіл у місці масового поховання поблизу Ізюма. Джерело: телеграм-канал Олег Синєгубов“Є тіла з мотузкою на шиї, зі зв’язаними руками, з поламаними кінцівками та з вогнепальними пораненнями. У декількох чоловіків ампутовані геніталії. Все це докази жахливих тортур, яким окупанти піддавали мешканців Ізюма. Більшість тіл – цивільні, 21 – військові”, – йдеться у повідомленні.
Синєгубов також додав, що таке масове поховання не єдине в Ізюмі, в цьому районі є щонайменше ще три такі місця. Також є подібні поховання в інших звільнених містах Харківщини. Наразі такі місця оглядають і розміновують.
Ексгумація тіл у місці масового поховання поблизу Ізюма. Джерело: телеграм-канал Олег СинєгубовКрім того, перший заступник начальника Головного слідчого управління Нацполіції Сергій Пантелєєв повідомив, що на момент його доповіді підняли 427 тіл загиблих. З них 202 – це тіла жінок, 189 – тіла чоловіків, 5 – дітей.
Він додав, що 11 тіл були настільки знівечені, що поліція навіть не може наразі встановити їхню стать – цим займатимуться судово-медичні експерти.
Крім того, причину загибелі кожного громадянина, встановлюватимуть у результаті додаткових експертних досліджень.
За словами Пантелєєва, станом на 23 вересня на деокупованій території Харківської області поліція виявила загалом понад 460 тіл загиблих українців. Наразі вдалося встановити особи більше третини з них, робота з ідентифікації загиблих триває.
Він також додав, що вже призначено більше тисячі кримінальних досліджень та експертиз, які допоможуть встановити причини загибелі, а також можливих убивць українців.
Як відомо, на деокупованій території Харківської області правоохоронці виявили 18 місць, де російські військовослужбовці утримували та катували цивільних мешканців. Також вдалося встановити особи понад тисячу росіян, які чинили злочини під час окупації.
Нагадаємо, коаліція “Україна. П’ята ранку”, до якої входить і Центр прав людини ZMINA, збирає та документує воєнні злочини та злочини проти людяності під час російського вторгнення для національних та міжнародних механізмів правосуддя.
Такими злочинами вважають:
- умисні вбивства та заподіяння тяжких страждань;
- катування і нелюдське поводження;
- зґвалтування;
- руйнування і привласнення майна, не спричинене військовою необхідністю;
- примус цивільних чи військовополонених служити в збройних силах РФ;
- використання населення як “живих щитів”;
- депортація до Росії чи на окуповані нею території;
- викрадення і незаконні арешти цивільних;
- взяття заручників;
- напади на військових, які припинили брати участь у воєнних діях;
- віроломне використання форми чи знаків протилежної армії, емблеми Червоного Хреста;
- використання забороненої зброї (наприклад, касетних боєприпасів);
- використання отруйних речовин;
- напади на релігійні й культурні установи;
- розграбування суспільної та особистої власності тощо.
Надсилайте інформацію і докази про такі злочини у вашому населеному пункті на електронну адресу warcrimeSOS.UA@gmail.com. Перед цим ознайомтеся з детальною пам’яткою, як робити це правильно.
Якщо у вас є дані про викрадення або страти активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, повідомте про них нам на адресу: tp@humanrights.org.ua.
Якщо ви бажаєте пройти навчання і долучитися до команди волонтерів коаліції “Україна. П’ята ранку”, які документують воєнні злочини, заповніть онлайн-форму.
Раніше ZMINA оприлюднила перелік організацій, куди можна звернутися як по безкоштовні, так платні психологічні консультації.
