У липні ІМІ зафіксував 10 порушень свободи слова в Україні, зокрема три випадки цифрового тиску на медійниць
У липні 2025 року Інститут масової інформації зафіксував 10 випадків порушення свободи слова в Україні. Йдеться про перешкоджання, незаконне затримання, цензуру, юридичний тиск, обмеження доступу до інформації та інтернет-атаки.
Про це свідчать результати щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
Фото: CanvaТак, редакція РБК-Україна повідомила про тиск після публікації розслідування про схеми виведення коштів активістом Назарієм Гусаковим. Анонімні телеграм-канали почали поширювати фейки та намагалися дискредитувати редакцію. Медіа подало заяву до поліції через перешкоджання журналістській діяльності.
У Києві поліція незаконно затримала журналіста hromadske Максима Коцюбинського. Після фіксації, ймовірно, недекларованої квартири міністерки юстиції його кілька годин утримували без протоколу, провели обшук і намагались отримати доступ до телефона. Адвокатка наголосила, що дії правоохоронців не мали правових підстав.
Редакторка медіа “Гречка” Анастасія Дзюбак у Кропивницькому заявила про спробу посадовиці ОВА змусити видалити з матеріалу імена ветеранів, яким вручили житлові сертифікати. Уся інформація була публічною, і юристи ІМІ вказали на відсутність підстав для обмеження доступу до неї.
У Тернополі журналістці видання “20 хвилин” вдалось ознайомитися з генпланом міста лише після скарги Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини. Міська рада заборонила фотографувати документ без пояснень. Медійниця викликала поліцію та подала заяву про обмеження доступу до публічної інформації.
Журналістка ЖАР.INFO Марія Турчина також отримала відповідь від Кам’янець-Подільської міськради лише після скарги Омбудсману. Посадовці намагались уникнути відповіді, незаконно вимагаючи підтвердження особи.
“Детектор медіа” не отримав інформації про нового прессекретаря Києво-Печерської лаври. Установа, попри державне фінансування, відмовилася її надати, заявивши, що вона “непублічна”.
Три журналістки зазнали цифрового тиску. Інна Ведернікова із ZN.ua заявила про дискредитаційну кампанію в анонімних телеграм-каналах, яка, ймовірно, пов’язана з критичними матеріалами. У Хмельницькому Катерина Вовк із “Лінзи” зазнала SMS-атаки після висвітлення акції на підтримку НАБУ. Подібного тиску зазнала й Альона Береза з ЖАР.INFO після публікацій про будівельні порушення та підтримку антикорупційних органів.
У Черкасах журналістку медіа “18000” Ірину Малюкову викликали на допит і вимагали редакційні документи через розслідування про суддю, яке вийшло понад рік тому. Поліція відкрила кримінальну справу за “втручання в діяльність судді”, що редакція розцінює як тиск через професійну діяльність.
Як зауважили в ІМІ, такі дії демонструють, як українська влада, силові структури чи бізнес можуть тиснути на незалежні медіа. Загострює ситуацію відсутність дієвих механізмів захисту журналістів і слабка реакція держави.
Крім того, у липні підтвердилася загибель журналіста телеканалу “Новий Чернігів” і військовослужбовця Богдана Зайця. Він загинув 30 січня на Донеччині під час російського обстрілу. До ЗСУ його мобілізували у вересні 2023 року з посади заступника завідувача редакції теленовин.
Нагадаємо, що більш як 60% українських журналісток стикалися з онлайн-насильством, однак менш ніж 1% з них зверталися по захист до суду – переважно вони залишаються без належної підтримки та правової реакції. Такими є результати оцінювання потреб “Онлайн-насильство щодо українських медійниць: як це впливає, чого бракує, чого потребуємо”.
