У Києві заграли незнані твори українських композиторів, репресованих радянською владою

У Києві на фестивалі високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage піаніст і дослідник українського музичного модернізму Тиміш Мельник представив твори композиторів, репресованих радянською владою, деякі з яких до цього публіка ніколи не чула. 

Про це Мельник розповів Медіацентру Україна. 

Музиканти в Києві грають на фестивалі. Фото: Медіацентр Україна

Йдеться про твори репресованих Василя Барвінського, Павла Сениці, Бориса Яновського та Костянтина Шиповича. 

Концерт організатори назвали “Музика звільнених”. Піаніст Тиміш Мельник, який працював над відродженням творів, каже, що для цього провів багато часу в бібліотеках та архівах, переглядаючи картотеки. 

“Коли я зрозумів, що там дуже мало насправді зберігається творів, то я вирішив копати трошки глибше, в архівах, в Інституті рукопису Вернадського. Чимало творів було взято звідти”, – розповідає він. 

Робота, за словами дослідника, була дуже кропіткою, бо доводилося розшифровувати рукописи, стан яких був не завжди гарним.

“Здебільшого це все авторський почерк, авторські чорнила, олівець. Ці твори не були надруковані, видані, і вони лежать в архівах. Їх, можливо, навіть ніколи взагалі за всю історію не виконували. Бо часом почерк у композиторів такий, що дуже важко щось розібрати, особливо у Бориса Яновського. Якщо йому просто слова якісь пишуть, це просто якийсь жах”, – ділиться Мельник. 

Дослідник зізнається, що знайдені твори змінили його уявлення про українську музику минулого століття. 

“Нашу історію просто потрібно переписувати на число з цими авторами, чиї твори ще не надруковані, не виконані. Наскільки українці були обмежені оцими закритими кордонами, наскільки вони насправді чудово знали, що відбувається в Європі, у всіх чи інших країнах… У нас постійно постає питання, а що в нас українського є такого? В царині балету, опери. І чомусь всі люди вважають, що нічого немає. Насправді є все”, – додає він. 

Композитор Борис Яновський, з творами якого, за словами дослідника Мельника, українська музика ввійшла у світовий контекст раніше, ніж усі звикли вважати. Фото: ounb.km.ua

Мельник сподівається, що віднайдені доробки вдасться видати друком, а архіви загалом зацифрувати, щоб до них мали доступ не лише в Україні. 

Культурологиня Вікторія Зубенко, коментуючи проєкт, каже, що сучасні українські музиканти переважно не знають про репресованих у СРСР колег, тож проєкт може допомогти це виправити. 

“Коли я розмовляю з музикантами, у них така думка: “Ой, нас вчили в інститутах і в консерваторії, що, як дивно, не зачепило українську класичну музику ніяке розстріляне відродження”. Ви серйозно?” – дивується вона. 

Нагадаємо, що після початку повномасштабної війни чимало українців почали активніше цікавитися долею родичів, репресованих радянською владою. Лише торік на запити з архіву СБУ видали інформації, об’ємом у майже 5 терабайтів. 

Торік в Україні реабілітували режисера Сергія Параджанова, а до цього – ветерана Української повстанської армії Івана Гончарука, якого розстріляли 1989 року. Суддя Борис Плахтій, який брав участь у переслідуванні упівця, домігся від незалежної України підвищення пенсії.

Сучасна російська окупація і повномасштабна війна завдали незліченної шкоди культурним голосам в Україні, але дослідники бачать неабияку стійкість. 

ZMINA розповідала, як мистецтво під час війни відтворює реальність та допомагає виживати, а також як злочини проти нематеріальної культурної спадщини можуть допомогти довести злочин геноциду.