У Криму “суд” відмовився розкривати таємного свідка на клопотання захисту Нарімана Джелялова в справі про “підрив” газопроводу

У незаконному “Верховному суді Криму” в кримінальній справі про “підрив” газопроводу в селі Перевальне, обвинуваченими в якому фігурують перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелялов та брати Асан та Азіз Ахтемови, допитали засекреченого свідка під псевдонімом Бишківець. Більшість питань сторони захисту та підсудних “суддя” знімав.

Про це повідомляє правозахисна організація “Кримський процес”. 

Вільні слухачі, які намагалися потрапити на судове засідання

Під час допиту таємний свідок розповів, що до нього в травні нібито звернувся Наріман Джелялов із пропозицією зробити диверсію на газопроводі. Але той начебто відмовився з релігійних міркувань та через те, що не поділяє проукраїнських політичних поглядів. Згодом, за його словами, він повідомив про це правоохоронні органи.

Сторона захисту переконана, що покази свідка мали суперечливий і хибний характер.

Адвокат Рефат Юнусов зазначив, що “суд” зняв 80% питань з боку підсудних та адвокатів до засекреченого свідка на тій підставі, що це може розсекретити його особу. Зокрема, “суддя” зняв питання про те, яку релігію сповідує свідок, коли скоїти злочин йому не дозволили релігійні переконання.

“Суд” також відмовив у клопотанні захисту про розсекречення особи свідка та його допит у залі суду, бо в матеріалах справи немає доказів, які  вказують, що розсекречення може призвести до загрози безпеці свідка.

Надалі захист, з’ясувавши думку самого свідка щодо побоювань з боку учасників процесу, заявив клопотання про проведення засідання в закритому режимі без участі підсудних, від яких, на думку свідка, може виходити загроза його безпеці, але з особистою участю засекреченого свідка. “Суд” у цьому клопотанні також відмовив.

Через те що незаконний “суд” тотально знімав питання сторони захисту до засекреченого свідка, підсудний Асан Ахтемов заявив відвід судді, що головує, у зв’язку з ознаками зацікавленості в результаті справи. “Суд” відмовив у задоволенні цього клопотання.

Наступне засідання в цій справі відбудеться 13 травня.

Нагадаємо, що 3 та 4 вересня 2021 року співробітники незаконного “Управління ФСБ” в Криму провели п’ять обшуків на півострові, після яких затримали й повезли в невідомому напрямку п’ятьох кримських татар: Ельдара Одаманова, Азіза Ахтемова, Нарімана Джеляла, Шевкета Усеїнова та Асана Ахтемова. Родичі та адвокати затриманих подали заяви до різних де-факто правоохоронних органів, однак жоден з них тоді не повідомив про місце перебування зниклих.

Увечері 4 вересня стало відомо, що всі затримані перебували в будівлі “ФСБ”. Згодом з’явилась інформація, що до Асана та Азіза Ахтемових застосовували тортури.

Російські силовики звинуватили Асана й Азіза Ахтемових та Нарімана Джелялова в порушені ст. 281 КК РФ (“диверсія”), ст. 222.1 (“незаконні придбання, передання, збут, зберігання, перевезення або носіння вибухових речовин або вибухових пристроїв”) та ст. 226.1 за нібито контрабанду вибухових пристроїв. Усі звинувачення мають формулювання “злочин, скоєний організованою групою осіб”.

За версією ФСБ, 23 серпня обвинувачені навмисне встановили на газопровід у селі Перевальне Сімферопольського району вибуховий пристрій, пошкодивши його. Це нібито призвело до того, що газопостачання в селі було перерване, що позначилося на роботі соціальних установ та завдало збитків у розмірі 105 тисяч рублів.

7 вересня ФСБ оприлюднила заяву, у якій звинуватила затриманих у диверсії на замовлення Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України та Меджлісу. Російські ЗМІ також поширили відео ФСБ з нібито “зізнаннями” заарештованих у Сімферополі 6 вересня кримчан Азіза й Асана Ахтемових. ГУР Міноборони України відкинуло обвинувачення ФСБ щодо нібито причетності відомства до пошкодження газопроводу в Перевальному.

Як відомо, у 2021 році Кримська правозахисна група (КПГ) зафіксувала низку фактів застосування насильства і такого, що принижує гідність людини, поводження під час затримань та утримування під вартою.

Досі Росія не розслідувала всіх задокументованих правозахисними організаціями випадків насильницьких зникнень. Винних у цьому злочині не встановлено та не притягнуто до відповідальності. Наразі безвісти зниклими вважаються 15 громадян України. 

Загалом станом на 2021 рік Російська Федерація ув’язнила 17 людей у “справах українських диверсантів та шпигунів”, одна людина перебуває під домашнім арештом. 2021 року окупаційні “суди” ухвалили три вироки – Галині Довгополій, Костянтину Ширінгу та Івану Яцкіну. Їм призначили покарання – позбавлення волі від 11 до 12 років. 

Минулого року Росія не звільнила жодного бранця Кремля в межах взаємного обміну утримуваними особами або інших процедур. Останнє таке звільнення було у вересні 2019 року.