У Криму подовжили арешт громадянському журналісту, якому потрібна операція на серці
Незаконний “Київський районний суд Сімферополя” залишив під домашнім арештом до 9 листопада фігуранта третьої бахчисарайської справи “Хізб ут-Тахрір” громадянського журналіста Амета Сулейманова. “Суд” уже втретє продовжив арешт політв’язню.
Як повідомила 5 серпня громадському об’єднанню адвокатка Ліля Гемеджі, стан здоров’я політв’язня погіршився. Йому потрібна термінова операція на серці.
Амет Сулейманов та Ліля Гемеджі“Потрібно зазначити, що за час перебування Амета під домашнім арештом він не порушував жодних правил, встановлених для нього судом”, – сказала вона.
Вона додала, що під час перебування Сулейманова під домашнім арештом йому неодноразово викликали швидку. Крім цього, Гемеджі показала в “суді” медичний висновок кардіолога, в якому лікар інформує суд, що стан Сулейманова гірший, ніж задовільний.
Нагадаємо, уранці 11 березня російські силовики прийшли з обшуками до будинків кримських татар за сімома адресами в місті Бахчисараї та Бахчисарайському районі.
Відомо, що обшуки проводилися в історика Сейтумера Сейтумерова, стримера “Кримської солідарності” Сейдамета Мустафаєва, Шукрі Сейтумерова, Рустема Сейтмеметова, Амета Сулейманова, Айдера Сулейманова, а також у журналіста Сейтумера Сейтумерова. Останній на момент обшуку перебував на материковій частині України, вдома були присутні його літні батьки.
На місце проведення обшуків ФСБ та ОМОН не допустили адвокатів. За даними активістів ініціативи “Кримська солідарність”, російські силовики вилучали телефони й релігійну літературу та цікавилися зберіганням зброї.
Унаслідок обшуків окупаційна влада затримала Енвера Мустафаєва (батько журналіста Сейтумера Сейтумерова), Сейтумера Сейтумерова (викладач історії), Османа Сейтумерова, Амета Сулейманова і Рустема Сейтмеметова. Їх доставили до відділку ФСБ у Сімферополі.
Сейтумеру Сейтумерову (викладачу історії), Осману Сейтумерову, Амету Сулейманову, Рустему Сейтмеметову та Сейтумеру Сейтумерову (журналісту) інкримінують статтю 205.5 КК РФ (“Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації”).
Прокуратура і Нацполіція АР Крим та Севастополя почали кримінальне провадження через обшуки російських силовиків у Бахчисараї і Бахчисарайському районі 11 березня. Пізніше у відомстві повідомили про відкриття ще одного кримінального провадження – за фактом затримання кримських татар після обшуків.
У Міністерстві закордонних справ України висловили “рішучий протест” у зв’язку з обшуками 11 березня.
Як відомо, у лютому правозахисний центр “Меморіал” визнав 11 кримських татар політв’язнями, яких російська влада переслідує з політичних мотивів через ненасильницьку реалізацію права на свободу совісті, віросповідання, об’єднання та мирні зібрання.
За даними українських правозахисних організацій, усього у в’язницях Росії та тимчасово окупованого Криму наразі незаконно утримують щонайменше 100 людей. 77 із цього списку – кримські татари. 42 політв’язні вже дістали вироки в кримінальних справах.
Зокрема, за ґратами перебувають 10 громадянських журналістів і стрімерів ініціативи “Кримська солідарність”: Сервер Мустафаєв, Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Сейран Салієв, Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Осман Аріфмеметов, Рустем Шейхалієв, Наріман Мемедемінов та Ернес Аметов. Ще один, Амет Сулейманов, перебуває під домашнім арештом.
Задля їхнього звільнення Міністерство закордонних справ України оголосило старт довгострокової кампанії на захист журналістів та активістів, які працюють в умовах окупації.
Нагадаємо, у лютому Центр прав людини ZMINA та Кримська правозахисна група оприлюднили інформаційно-аналітичну доповідь про згортання свободи слова в тимчасово окупованому Криму. З кінця лютого 2014 до вересня 2019 року правозахисники зафіксували понад 300 порушень прав журналістів в окупованому Криму.
У квітні колишні політв’язні Роман Сущенко та Станіслав Асєєв звернулися до Міжнародної та Європейської федерацій журналістів із проханням посилити зусилля щодо звільнення кримських колег.
