Політв’язень Амет Сулейманов потребує протезування серцевого клапана

Затриманий 11 березня в Криму кримський татарин Амет Сулейманов потерпає від хвороби серця. 

Політв’язень Амет Сулейманов

Про це на своїй сторінці у мережі “Фейсбук” повідомила його дружина Ліля Люманова.  

Вона повідомила, що вийшла заміж за Амета Сулейманова 14 років тому. Через рік після одруження в нього почалися перші симптоми й ознаки хвороби серця. Тоді Амета почали турбувати легені, задуха, температура, порушення пульсу та артеріального тиску.

Після того як легені стали набрякати, тубдиспансер поставив діагноз “плеврит у вигляді плеврального нашарування праворуч”. У нього викачали близько трьох літрів рідини. Зміщення легень дали ускладнення на серце.

За словами Люманової, 2007 року після обстеження лікарі з лікарні в Бахчисараї поставили діагноз “артеріальна недостатність 2–3” та “мітральна недостатність”. Вони рекомендували йому замінити серцевий клапан.

2008 року лікарня ім. Семашка скерувала Амета до Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. Амосова. Там кардіолог призначив медикаментозне лікування на кілька років, щоб дати час організму відновитися після виснаження.

Ліля Люманова повідомила, що її чоловікові встановили інвалідність третьої групи. Він щороку проходив курс терапії і лікування в лікарні імені Семашка у відділенні ревматології. Однак 2015 року йому офіційно скасували інвалідність через його відмову від операції в Москві. За Аметом Сулеймановим увесь цей час спостерігав і надавав лікарські послуги його лікар у Києві.

Ліля Люманова повідомила, що востаннє її чоловік був в інституті 21 березня 2019 року. Тоді лікар дав ще на рік відтермінування. Вона повідомила, що Амет 18 березня збирався поїхати до київського лікаря і напередодні свого затримання придбав квитки. Лікар мав би провести підсумкову консультацію з хірургом про терміни протезування серцевого клапана.

“Амету категорично протипоказана вогкість, оскільки в нього ревматизм серця. Перебування в задушливому приміщенні провокує запаморочення, удушення, ба навіть непритомність. Хвороба серця позначилася практично на всіх його життєво важливих органах. У Амета порушена функція печінки, шлунка (ерозії), дванадцятипалої кишки. Погіршився зір – амеопатія”, – розповіла Ліля Люманова та оприлюднила відповідні документи.

Жінка повідомила, що вже 10 років, як її чоловік працював у місцевому магазині МТС, де надавав послуги друку, ксерокопіювання, фотографування на документи, продавав аксесуари, телефони та канцтовари. За всі роки магазин, за її словами, здобув добру репутацію серед населення – як серед кримських татар, так і росіян та представників інших національностей.

“Амета знають багато. Люди здивовані затриманням. Клієнти магазину, які бачили лише допомогу, ввічливість, терпіння, усмішку, етикет у поведінці від Амета, шоковані цим”, – додала Ліля Люманова.

Нагадаємо, уранці 11 березня російські силовики прийшли з обшуками до будинків кримських татар за сімома адресами в місті Бахчисараї та Бахчисарайському районі. 

Відомо, що обшуки проводилися в історика Сейтумера Сейтумерова, стримера “Кримської солідарності” Сейдамета Мустафаєва, Шукрі Сейтумерова, Рустема Сейтмеметова, Амета Сулейманова, Айдера Сулейманова, а також у журналіста Сейтумера Сейтумерова. Останній на момент обшуку перебуває на материковій частині України, вдома були присутні його літні батьки. 

На місце проведення обшуків ФСБ та ОМОН не допустили адвокатів. За даними активістів ініціативи “Кримська солідарність”, російські силовики вилучали телефони і релігійну літературу та цікавилися зберіганням зброї.

Унаслідок обшуків окупаційна влада затримала Енвера Мустафаєва (батько журналіста Сейтумера Сейтумерова), Сейтумера Сейтумерова (викладач історії), Османа Сейтумерова, Амета Сулейманова і Рустема Сейтмеметова. Вони доставлені до відділку ФСБ у Сімферополі.

Сейтумеру Сейтумерову (викладачу історії), Осману Сейтумерову, Амету Сулейманову, Рустему Сейтмеметову та Сейтумеру Сейтумерову (журналісту) інкримінують статтю 205.5 КК РФ (“Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації”).

Нагадаємо, у лютому правозахисний центр “Меморіал” визнав 11 кримських татар політв’язнями, яких російська влада переслідує з політичних мотивів через ненасильницьку реалізацію права на свободу совісті, віросповідання, об’єднання та мирні зібрання.