У кримінальній справі незрячого політв’язня Олександра Сізікова правозахисники виявили суперечності аудіозаписів та стенограм

Дата: 02 Січня 2023
A+ A- Підписатися

На засіданні в Південному окружному військовому суді в справі Олександра Сізікова, Аліма Суф’янова та Сейрана Хайредінова сторони прослухали аудіозаписи та їхні стенограми. Захист указав на моменти, що викликають сумніви щодо спроможності доказів.

Про це інформує громадське об’єднання “Кримська солідарність”

Алім Суф’янов та Сейран Хайредінов

Сторона обвинувачення подала під час засідання аудіозаписи з матеріалів справи, де чоловіки нібито беруть участь у “конспіративних” зборах, які проводив незрячий Олександр Сізіков для Аліма Суф’янова та Сейрана Хайредінова.

Так, на аудіо чоловік, позначений слідством як Суф’янов, каже, що він хворий. А людина, позначена як Сізіков, відповіла йому, що має алергію. Сам Суф’янов спростовує ці слова, оскільки запис був зроблений наприкінці 2015 року: він тоді доглядав свого важкохворого дідуся, постійно повертався з роботи до лікарні, щоб змінити батька, і не приймав жодних протиалергічних чи противірусних препаратів.

Також в аудіозаписі пролунала фраза з проханням закрити вікно. Сторона обвинувачення стверджує, що оперативники записали розмову в грудні. Підсудні нагадують, що погода тоді була холодна та снігова – проводити збори з відкритим вікном було б неможливо.

“Прослухавши та порівнявши дані аудіозапису зі стенограмами, які представлено в кримінальній справі, ми висунули низку зауважень. Усе це викликає сумніви, що цей текст та аудіозапис відповідають дійсності”, – прокоментувала правозахисниця Ліля Гемеджи.

Крім того, сторона захисту, вивчивши відеозапис із місця обшуку Сейрана Хайредінова, виявила суперечності зі словами понятих та оперуповноважених, допитаних у суді. Так, до прикладу, на записі видно, що двоє оперативників ходили по кімнатах із сумкою, в якій, як вважає захист, цілком могли розміститися підкинуті книжки. Ба більше, один з оперативників на відео заходить до приміщення, що було поза полем зору родини Хайредінових.

Нагадаємо, 7 липня 2020 року під час масових обшуків у Криму російські силовики затримали сімох осіб. Незаконний “Київський районний суд Сімферополя” обрав запобіжний захід для шістьох затриманих у вигляді тримання під вартою. Ісмет Ібрагімов, Зекір’я Муратов, Вадим Бектеміров, Еміль Зіядінов, Алім Суф’янов, Сейран Хайредінов були заарештовані в залі суду.

Як відомо, з початку тимчасової окупації Криму Росія тисне на кримських татар та мусульман півострова, використовуючи своє кримінальне антитерористичне законодавство з порушенням IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни. Крім того, РФ послідовно ігнорує, зокрема, резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/68/262 від 27 квітня 2014 року, A/RES/71/205 від 19 грудня 2016 року, A/RES/73/194 від 17 грудня 2018 року; резолюції Європейського парламенту 2016/2556 (RSP) від 4 лютого 2016 року, RC/136042 від 4 жовтня 2017 року; резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи 2133 (RSP) від 4 лютого 2016 року. 
 
Представники міжнародної ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею 2014 року Криму. Верховний суд Росії заборонив “Хізб ут-Тахрір” 2003 року, внісши організацію до списку об’єднань, названих “терористичними”.
 
Адвокати затриманих громадян України стверджують – з матеріалів кримінальних справ випливає, що обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували вчиняти терористичних актів і не закликали інших до терористичних дій. Матеріали справи містять аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні й політичні теми. Це фактично єдиний доказ скоєння інкримінованого їм злочину. В основу обвинувальних матеріалів також лягають свідчення таємних свідків і висновки експертиз підконтрольних ФСБ організацій.
 
Регіональний центр прав людини називає переслідування громадян України в межах кримінальних справ “Хізб ут-Тахрір” воєнним злочином за ст. 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду. 
 
Релігійна організація діє в Україні легально. За  словами голови інформаційного офісу “Хізб ут-Тахрір” в Україні Фазила Амзаєва, 20-річна присутність в Україні організації свідчить про відсутність терористичної загрози з її боку. 
 
Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter