У кіберполіції просять унормувати різницю між вчиненими зі ШІ злочинами та рештою
Українське законодавство не розрізняє таку категорію злочинів, як злочини із застосуванням штучного інтелекту, тож законодавцям слід комплексно підійти до підготовки відповідних змін.
На це звернув увагу начальник відділу з протидії протиправному контенту департаменту кіберполіції НПУ Віктор Байов у Медіацентрі “Україна”.
Ілюстраційне зображення. Фото: DystechБайов закликає зреагувати на нові виклики, зокрема пропонує спростити доступ до цифрових доказів й створити лабораторії цифрової криміналістики.
“Маємо визначити, що це таке “маніпуляція”, “автоматизована атака”, “масова дезінформація”. Коли законодавець це визначить, тоді з’явиться обтяжувальна обставина кримінального правопорушення. Тоді, для правоохоронних органів буде простіше доводити такі правопорушення”, – каже начальник профільного відділу кіберполіції.
Уряд вже кілька років замислюється над регулюванням технології штучного інтелекту у різних сферах, а паралельно закликає посадовців підштовхувати цифрову трансформацію.
Нині більш як половина українців знає про ШІ, але не користується ним у повсякденні. Розрив між знанням та користуванням технологією є значним, а впливають на це вік, стать, рівень доходів, освіта та навіть інфраструктура довкола.
Торік у ЄС набув чинності перший у світі закон, який регулюватиме правила у сфері штучного інтелекту, а Україна у рамках євроінтеграції робить власне законодавство відповідним до європейського. Деякі зміни, наприклад, у судовій системі, почались, але у сфері злочинів, вчинених за допомогою ШІ, законодавчої ініціативи регулювання досі немає, хоч правники кажуть про транскордонне застосування європейських норм.
Ілюстраційне зображення. Фото: The Verge“Технологічні” злочини українські слідчі переважно кваліфікують як несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних систем або шахрайство, якщо йдеться про виманювання коштів чи заволодіння рахунками за допомогою підроблених відео чи аудіо.
На розгляді парламенту зараз перебуває проєкт закону, серед ідей якого закріпити ШІ як знаряддя “створення, модифікації чи поширення творів, відео-, фото- або інших матеріалів порнографічного чи еротичного характеру…, що відтворюють зовнішність чи голос особи без її добровільної згоди”. Документ подали на розгляд Ради у жовтні поточного року, на що звертали увагу дослідники.
У деяких країнах окремо прописують відповідальність за зловживання різноманітними технологіями. До прикладу, закон у штаті Техас в США забороняє створювати так звані дипфейки для впливу на вибори, а у Китаї правила надання “інтернет-аудіовізуальної інформації” забороняють матеріали, створені зокрема ШІ, що не мають спеціальної позначки.
Нагадаємо, що уряд працює над законодавчою базою, щоб контролювати всі польоти БпЛА, бо прогнозує збільшення злочинів з дронами після війни. Нещодавно на Львівщині дрон влучив у будинок, коли не було тривоги, тож тепер слідчі з’ясовують, хто його запустив.
