Антифейкові центри від Мінкульта та РНБО: Цибульська пояснила в чому різниця
Центр протидії дезінформації при РНБО зможе впливати на рішення щодо санкцій, а Центр інформаційної безпеки, який увійшов в структуру “Укрінформу”, більше займатиметься комунікаціями.
Про такі відмінності в роботі двох нових структур, покликаних протидіяти дезінформації, розповіла керівниця Центру інформбезпеки Любов Цибульська в інтерв’ю виданню “Бабель”.
Джерело: uacrisis.org“До Ради нацбезпеки стікається інформація з усіх розвідувальних органів, вони мають право приймати серйозні рішення – наприклад, накладати санкції. Наш центр більше про комунікаційну діяльність”, – пояснила Цибульська.
За її словами, ця роль дуже важлива: наприклад, коли у 2016 році Україна закрила доступ до російських соцмереж “ВКонтакте” та “Одноклассники”, західні партнери й частина суспільства цього не зрозуміли, а чому це було потрібно – ніхто не роз’яснив.
Після цього фахівцям з недержавних комунікаційних центрів кілька років на конференціях за кордоном довелося пояснювали, що в цих соцмережах проводились масштабні антиукраїнські кампанії, там закликали вбивати українців на Донбасі, крали персональні дані, зокрема, геолокації наших військових, за якими ворог потім коригував вогонь.
Наразі в Центрі інформбезпеки працює дев’ятеро людей, але ця цифра може змінюватися, уточнила Цибульська.
“Будуть дві групи: реактивна й проактивна. Реактивна – це ті, хто швидко аналізують новини, спростовують дезінформацію та створюють щоденний продукт – пости в соцмережах, швидкі інфографіки. Другий напрям – це робота над довготривалими речами: інформаційними кампаніями, тренінгами. Це продукт, на який потрібно більше часу”, – сказала вона.
Річний бюджет центру наразі складає близько 10 мільйонів гривень на рік.
“Дуже мало, але, сподіваюся, згодом буде більше”, – наголосила його керівниця.
Вона також пояснила, що це гроші з держбюджету, але на окремі інформаційні кампанії планується залучати донорів.
Центр матиме свій сайт, де акумулюватимуться всі свої напрацювання. Для зручності міжнародних партнерів України він також буде англомовним. Заплановано створення окремих розділів про Крим, порушення свобод у Криму, його мілітаризацію, про дезінформацію довкола COVID-19.
“Або буде єдина база російської військової присутності, щоб це було зафіксовано на рівні держави”, – сказала Цибульська.
Попри поширену думку, Центр протидії дезінформації входить не до складу Мінкульту, а до національного інформаційного агентства “Укрінформ”.
На запитання журналіста, коли центр почне видавати перші продукти, Цибульська відповіла, що через складнощі в певній бюрократичності процесів на це потрібно 3–4 місяці. А поки його колектив створюватиме сайт і розроблятиме айдентику — розпочнуть з соцмереж, аналітики, моніторингу й реагування.
Серед найперших завдань заплановано створення контенту.
“Важливо робити постійні брифінги для міжнародних представництв. Є дуже багато речей, про які треба повідомити: про діяльність Росії в Криму, про мілітаризацію Криму, про те, як Росія легітимізує Крим, заводячи туди різні європейські бізнеси, про активність у східних регіонах і спроби виправдати ескалацію через фейки. Останній приклад — про “вбитого дроном хлопчика”, – наголосила Цибульська.
Вона також розповіла, що центр залучатиме найкращі міжнародні практики протидії дезінформації, зокрема, шведський, фінський, чеський і латвійський досвід.
Нагадаємо, що в березні 2021 року в Україні для протидії російським фейкам створили два спеціальні органи: Міжнародний центр протидії дезінформації на базі РНБО та Центр протидії дезінформації в складі Мінкульту.
Під час презентації своєї структури 31 березня Любов Цибульська сказала, що її колектив тісно співпрацюватиме з центром, створеним на базі РНБО.
Діяльність останнього презентував 6 квітня керівник Офісу президента України Андрій Єрмак на зустрічі з послами “Великої сімки”, Фінляндії, Ізраїлю, а також головами представництв ЄС і НАТО. Він висловив впевненість, що центр при РНБО стане не лише українським, а й міжнародним центром протидії дезінформації.
