У Білорусі журналіста Геннадія Можейка засудили до трьох років колонії за допис, який провисів на сайті сім хвилин

У Білорусі журналіста, екскореспондента “КП в Білорусі” Геннадія Можейка засудили до трьох років колонії загального режиму за публікацію на сайті kp.by короткої розмови з однокласницею ІТ-вця Андрія Зельцера, який загинув у перестрілці з силовиками в Мінську у вересні 2021 року.

Медійник проведе за ґратами ще дев’ять місяців, оскільки він вже відсидів 2 роки й 3 місяці (з урахуванням того, що одна доба в СІЗО зараховується за 1,5), пише Радыё Свабода.

Геннадій Можейко. Фото з соцмереж

Вирок медійнику винесла суддя Тетяна Фальковська, яка восени минулого року засудила ексжурналістку Ксенію Луцкіну до восьми років позбавлення волі.

За частиною 1 статті 368 Кримінального кодексу Білорусі — “Образа президента” — Можейко отримав 1,5 року позбавлення волі, за статтею 130 — “Розпалювання расової, національної, релігійної чи іншої соціальної ворожнечі” – 2,5 року.

Журналіста затримали 1 жовтня 2021 року в аеропорту Москви співробітники Федеральної служби безпеки РФ. Згодом його вивезли до Білорусі. Суд над медійником розпочався 1 грудня, під час нього оголошували великі перерви для проведення додаткових експертиз.

Спочатку Можейка звинуватили за частиною 1 статті 130 Кримінального кодексу Білорусі у розпалюванні расової, національної, релігійної чи іншої соціальної ворожнечі. Підставою стала публікація на сайті kp.by короткої розмови з однокласницею Андрія Зельцера. Дівчина характеризувала загиблого позитивно. Допис провисів на сайті всього кілька хвилин, потім його видалили. Наступного дня сайт kp.by заблокували, а незабаром перестала виходити й паперова версія газети.

Потім Можейку додали ще одну кримінальну статтю — 368, частина 1 (“Образа президента”). Під час обшуку у квартирі журналіста знайшли диктофон і старий робочий запис зустрічі з депутатом Палати представників Валерієм Воронецьким від 2020 року, де чийсь голос вигукнув репліку на адресу Лукашенка. Згідно з обвинуваченням, цей голос належав Геннадію.

Адвокат обвинувачуваного знайшов відеозапис засідання та наполягав на проведенні повторної судово-фоноскопічної експертизи. Згодом двоє експертів повідомили в суді, що “певних підтверджень ідентичності голосу немає”. Однак Фальковську це не переконало. Як і відеозапис засідання, на якому видно, що промову виголошував сивий чоловік середніх років, а не журналіст, який мовчки працював з ноутбуком.