Система захисту постраждалих від війни потребує більшої уваги президента – правозахисники
Торік правозахисники зверталися до уряду з вимогою визначити субʼєкт, відповідальний за підтримку людей, які постраждали від війни. Однак станом на початок 2026 року в складі уряду досі немає суб’єкта, який системно опікувався б цією сферою.
Правозахисники вважають, що після ліквідації Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, рішення про яку було погоджене президентом, саме глава держави може ініціювати перегляд архітектури підтримки потерпілих і створення дієвого органу в уряді.
Про це заявила директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова на презентації 17 пріоритетних кроків держави на 2026 рік у сфері захисту прав людини в умовах війни.
Альона ЛуньоваКоаліція правозахисних організацій сформувала перелік пріоритетних кроків для захисту прав людей, які постраждали внаслідок збройної агресії Росії проти України. Цього року документ уперше містить окремий блок рекомендацій для президента України.
За словами Альони Луньової, кількість пріоритетних кроків з року в рік зростає: якщо декілька років тому їх було 10, то цьогоріч уже 17. Причина не лише в тому, що проблем і викликів стає більше, а й у тому, що частина рекомендацій роками не виконується та переходить у наступні адженди, набуваючи нових форм.
“Раніше рекомендації були адресовані Верховній Раді та Кабінету Міністрів, адже саме вони формують і реалізують політику щодо внутрішньо переміщених осіб, жителів тимчасово окупованих територій, зниклих безвісти та цивільних, які незаконно утримуються на окупованих територіях і в Російській Федерації. Але цього року ми бачимо питання, що перебувають у полі компетенції президента”, – пояснила Луньова.
Одним із таких ключових питань правозахисники називають мирні перемовини. Коаліція правозахисних організацій наголошує на необхідності врахування в перемовному процесі інтересів людей, які постраждали від війни, насамперед жителів окупованих територій. Йдеться, зокрема, про гуманітарний доступ, дотримання норм міжнародного гуманітарного права, пошук зниклих безвісти та можливості безпечного виїзду з окупації.
“Протягом 2025 року ми щонайменше двічі робили відповідні заяви й наголошували, що важливо говорити про людський вимір, коли ми говоримо про будь-які питання припинення вогню або подальші мирні перемовини”, – додала правозахисниця.
Окремий блок рекомендацій стосується безпекової політики щодо жителів окупованих територій. За словами Луньової, надмірне сприйняття людей, які проживають або виїхали з окупації, як “ризику” іноді призводить до недемократичних рішень – наприклад, ініціатив щодо застосування поліграфа чи ризиків втрати громадянства.
Раніше ZMINA вже писала про ризики порушення прав людини в разі ухвалення законопроєкту № 14230 у поточній редакції, зокрема запровадження перевірок із застосуванням поліграфа поза межами кримінального процесу, та детально розібралася, чому держава не може будувати на поліграфі масові перевірки.
Також правозахисники наполягають на пріоритезації виїзду та підтримки молоді з окупованих територій:
“Це наш потенціал, ресурс, і це та категорія, яка хоче виїжджати. Ми маємо надавати всіляку підтримку й забезпечувати механізми захисту цим молодим людям, які хочуть продовжувати життя на підконтрольній уряду України території”, – зазначила експертка.
Правозахисниця наголошує, що документ із пріоритетними кроками є своєрідною робочою дорожньою мапою на рік. Частина рекомендацій може доповнюватися залежно від ситуації, а виконання окремих з них уже дало позитивні результати, зокрема в доступі до освіти для молоді з окупованих територій.
“Ми продовжуємо комунікувати й реагувати на якісь екстрені виклики, коли вони є. Наприклад, буквально нещодавно ми оприлюднили відкрите звернення щодо припинення пенсій для ВПО з окупованих територій. І такі екстрені ситуації, на жаль, трапляються. Однак ми вважаємо, що якщо держава виконає хоча б частину рекомендацій, які ми надаємо, життя людей, які постраждали від війни, точно стане простішим і легшим”, – підсумувала експертка.
17 пріоритетних кроків у сфері захисту прав людини в умовах збройної агресії проти України у 2026 році – це аналітичний документ, підготовлений Коаліцією правозахисних організацій, що опікуються захистом прав людей, постраждалих внаслідок війни. Ознайомитися з повним текстом документа можна українською та англійською мовами.
