Справи Майдану: Подільський суд дослідив матеріали, які свідчать про участь харківських “беркутівців” у побитті та вбивстах під час Революції гідності

18 березня у Подільському районному суді міста Києва відбулося судове засідання у справі командира роти харківського “Беркуту” Віктора Шаповалова. На клопотання сторони обвинувачення, суд розглянув матеріали слідчого експерименту, який відтворює події Революції гідності 18 лютого 2014 року.

Про це повідомляє документаторка Центру прав людини ZMINA Христина Роман.

Екскомандир роти харківського “Беркуту” Віктор Шаповалов. Фото: “Ґрати”

Судді дослідили відеозапис, на якому свідок подій журналіст Анатолій Морозов розповідає про побиття співробітниками “Беркуту” протестувальника Сергія Дідича, який загинув під час Революції гідності.

Крім того, на засіданні розглянули фотографії, зроблені 18 лютого 2014 року іншим свідком – Сергієм Павловим.

Слідчий експеримент за участю Анатолія Морозова відбувся 14 липня 2015 року на перетині Кріпосного провулка та вулиці Грушевського. Свідок відтворив події, в яких брав безпосередню участь. Морозов зазначив, що прибув до Кріпосного провулка, щоб зафіксувати події Революції гідності як журналіст. Проте “беркутівці” перешкоджали його роботі.

“Мене побили співробітники “Беркуту”. Спочатку ми почали розмовляти тут (показує рукою на проїжджу частину. – Ред.), але згодом мене відтіснили до дерев. Зняли рюкзак, зірвали камеру, відбувалось побиття, співробітники міліції мене поставили на коліна… Вони мені кричали: “Бандера, чого ти знімаєш?”. Після сильного удару я відступив. Була така “возня”: вперед — назад. Мене роздягали, били, з ніг збивали”, – розповів Морозов на відео.

Свідок зауважив, що того дня бачив близько півсотні поранених, більшість з них знаходились на зупинці громадського транспорту. Деякі люди лежали на землі й не було зрозуміло, чи живі вони взагалі. Морозов також розповів, що посеред проїжджої частини стояв автомобіль “ГАЗель”, який, як стало відомо пізніше, належав протестувальнику, сотнику івано-франківської сотні Сергію Дідичу.

“Дідич стояв за своїм авто та тримався за “драбину” (поручні авто. – Ред.). На зупинці лежала куча людей, і я більше дивився туди, однак все одно бачив Дідича. Я звернув на нього увагу, бо він був “здоровий” мужик. Коли його “відривали” від “драбини”, то його десь чотири людини відтискали. Мені здавалось, він намагався захистити своє авто. Він з кимось з “беркутів” штовхався та закрив двері до свого авто, оскільки вони були відчинені. Вже коли мене били й штовхали, я побачив, що його ведуть кудись в бік квіткового магазину. Біля Дідича десь 7–8 правоохоронців знаходилось. Важко сказати, хто саме його бив, чи одні й ті ж люди, чи різні. Потім його вже били ногами, коли він лежав на землі. Бійці “ВВ” били. Один сильно бив, інший підійшов, трохи додав”, – згадав Анатолій Морозов.

Проте у відповідь на запитання представника Генеральної прокуратури України Якова Слісаренка, який проводив слідчий експеримент, чи бачив Морозов той момент, коли правоохоронці здійснили наїзд на Дідича на авто ГАЗ з номерами “3309”, він відповів, що ні.  

На клопотання прокурорів, суд також взяв до уваги матеріали іншого слідчого експерименту, який відбувався 21 липня 2015 року. У ньому брав участь свідок подій 18 лютого 2014 року Сергій Павлов, який зафіксував побиття протестувальників на фото та відео з балкона свого будинку, що знаходиться на перехресті Кріпосного провулка та вулиці Інститутської. Свідок Павлов демонстрував під час слідчого експерименту, як він робив фото. Ці матеріали були залучені до кримінального провадження.

Представники обвинувачення продемонстрували в суді світлини, зроблені Павловим, і вказали на те, що на уніформі правоохоронців видно сірі наліпки на чорних шоломах. Раніше прокурори допитували підлеглих Шаповалова, представників харківського “Беркуту” Андрія Єфіміна, Бєлєцького, Чіпка, і ті зазначали, що така сіра наліпка була характерною ознакою харківського “Беркуту”. За словами прокурорів, ці фото вказують на те, що саме цей підрозділ вжив насильницьких заходів до Сергія Дідича.

“За результатами дослідження фотознімків, сторона обвинувачення вважає, що на них зображений безпосередньо потерпілий Дідич, до якого застосовується насильство з боку працівників батальйону міліції особливого призначення “Беркут” ГУМВС в Харківській області. Виходячи з індивідуальної ознаки, а саме – наклеювання (в тому числі – за командою обвинуваченого Шаповалова) сріблястого скотчу за ідентифікацією за принципом “свій” – “свої” поміж іншими підрозділами”, – додав прокурор, заступник керівника департаменту в справах Майдану Офісу генпрокурора Денис Іванов.

Колегія суддів під головуванням судді Людмили Казмиренко постановила дослідити матеріали, надані прокурорами, оскільки захисниця беркутівця Віктора Шаповалова Ксенія Кравченко та представниця потерпілих Світлана Сторожук не заперечували проти цього. Допит свідка вирішили відкласти до наступного засідання, яке відбудеться 25 березня.

Нагадаємо, Віктор Шаповалов – колишній командир оперативної роти батальйону міліції особливого призначення “Беркут” у Харківській області, якого підозрюють в організації терористичного акту та вбивстві мітингувальників Євромайдану.

4 серпня 2021 року Шаповалову оголосили про нову підозру в організації терористичного акту та вбивств мітингувальників Євромайдану. Того ж дня він не прийшов до Печерського суду, де йому мали обирати запобіжний захід у справі. Адвокати повідомили, що втратили з ним зв’язок, а дружина ексберкутівця подала до поліції заяву про зникнення чоловіка. На думку сторони обвинувачення, Шаповалов імітував зникнення, щоб обґрунтувати невиконання процесуальних обов’язків.

Наступного дня Печерський районний суд надав дозвіл на затримання чоловіка, який одразу скерували до Служби безпеки, щоб її співробітники розпочали розшук, і до ДПСУ, щоб у разі появи Шаповалова на держкордоні його затримали. Невдовзі дозвіл на затримання надав і Подільський суд, який розглядав справу, де колишній силовик фігурував за статтями щодо перешкоджання організації або проведенню мітингів та перевищенні службових повноважень.

Шаповалова звільнили з органів у листопаді 2015-го, і до 2019 року він перебував під вартою. Чоловік визнав провину, зазначивши, що бачив, як “беркутівці” у Кріпосному провулку били палицями людей та стріляли, але нічого не зробив. Обвинувачений перепросив та назвав прізвища колишніх колег, причетних до злочинів на Євромайдані. Його свідчення мали допомогти в доведенні провини, зокрема, командира харківської роти “Беркуту” Владислава Лукаша, якого також обвинувачують у перевищенні службових повноважень.

На волю Шаповалов вийшов за так званим “законом Савченко”, згідно з яким один день у СІЗО зараховується за два дні ув’язнення. Після звільнення з-під варти ексберкутівець позивався проти МВС і Нацполіції в Харківській області та вимагав визнати його звільнення з органів незаконним, поновлення на посаді та виплати середньої зарплати за час “вимушеного прогулу”. Наприкінці 2020 року суд задовольнив його позов, однак невдовзі його знову звільнили, адже підрозділу, в якому він служив, і посади вже не існувало.