Співавтор закону про СБУ запевняє, що спецслужба не отримає право збирати дані громадян без рішення суду

Співавтор законопроєкту №3196-д про СБУ та представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський заперечує, що норми, які містяться у документі, дозволять спецслужбовцям без рішення суду отримувати дані про українців, а також вимагати від операторів та провайдерів розголошувати зміст телекомунікаційних послуг.

Про це він повідомив у коментарі виданню “The Бабель”. 

Співавтор законопроєкту №3196-д про СБУ та представник президента в Конституційному Суді Федір Веніславський. Фото: Офіс президента

Верховна Рада ухвалила у першому читанні закон про СБУ у січні поточного року. Ще до голосування фахівці застерігали, що, окрім позбавлення СБУ низки невластивих функцій, чого довго вимагали правозахисники та міжнародні партнери, автори хочуть надати спецслужбовцям ряд інших, зокрема право автоматично анулювати ліцензію мовників. Для цього їх треба лише запідозрити у тероризмі, сепаратизмі або інших діях проти нацбезпеки.

За такими ж підозрами СБУ, згідно з документом, може обмежити діяльність партій. Знадобиться для цього лише подання, яке в першому випадку треба надіслати до Нацради з питань телебачення і радіомовлення, а в другому – до Центральної виборчої комісії. 

Фахівці інтернет-асоціації України на початку року робили аналіз документа та виявили, що, наприклад, частина третя 13-ї статті пропонує надати СБУ право без рішення суду “отримувати у встановленому порядку інформацію від правоохоронних та інших державних органів, військових формувань, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, направивши відповідний запит про надання інформації”. 

Законопроєкт дозволяєі Пункт 1 частини сьомої статті 13 проєкту закону спецслужбовцям й одержувати від операторів та провайдерів “інформацію про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їхньої тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, в порядку, передбаченому законом”. Ці норми суперечать Конституції.

Правники розповідали про свої застереження головам п’яти парламентських комітетів, зокрема очільнику Комітету з питань свободи слова Нестору Шуфричу. Однак їх проігнорували. 

Будівля СБУ у Києві. Фото: Вікіпедія

Співавтор документа Федір Веніславський переконує, що законопроєкт до другого читання доповнили статтею 14, яка унеможливить такий доступ без судового рішення: 

“Ми спеціально доповнили законопроєкт статтею 14 про те, що Служба безпеки має керуватися законом про захист персональних даних, Кримінально-процесуальним законодавством тощо… СБУ сама визначатиме тільки порядок доступу до розвідувальної інформації, яку розвідоргани вже отримали з дотриманням закону”.

З ним не погоджується координаторка “Євромайдан SOS” Олександра Матвійчук, яка стверджує, що у статті 14 немає згадки про закон про захист персональних даних, як це стверджує Веніславський.

“Навіть якби вона була, це не вирішує проблеми, бо стаття 14 абсолютно декларативна. Вона, як мантра, перелічує Конституцію та інші закони і кодекси, але не містить ніяких гарантій для захисту приватної інформації”, – наголошує вона.

Матвійчук додає, що у 14 статті прямо визначено, що СБУ повинна керуватися законом про СБУ, що створює правову колізію. Під час прийняття рішень в таких випадках правники користуються принципом вирішення колізії загальної та спеціальної норми законів – спеціальний або винятковий закон скасовує дію загального. У своїй публікації Матвійчук цитує статтю, посилаючись на порівняльну таблицю законопроєкту до другого читання, яку розіслали членам робочої групи як остаточну.

Наразі у порівняльній таблиці від 28 серпня 2021 року , опублікованій на сайті парламенту, стаття 14 викладена у такій редакції: 

“Стаття 14. Випадки обмеження прав і свобод в ході збирання інформації Службою безпеки України

1.Підстави та порядок обмеження Службою безпеки України прав осіб на свободу та особисту недоторканність, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також прав осіб на недоторканість житла, сімейного й особистого життя визначаються Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України “Про контррозвідувальну діяльність”, Законом України “Про оперативно-розшукову діяльність”, Законом України “Про боротьбу з тероризмом” Законом України, “Про розвідку” та цим Законом”.

Реформувати Службу безпеки України вже не перший рік вимагають як українські правозахисники, так і міжнародні партнери. Відомство, як наголошували вони, успадкувало багато притаманних радянській спецслужбі функцій та працює практично без будь-якого контролю за своєю роботою.

Ініціативи з реформування Служби безпеки спочатку висував президент Володимир Зеленський, однак парламент повернув на доопрацювання спочатку його законопроєкт, а згодом і поданий депутатами альтернативний. Законопроєкт №3196-д  внесла на розгляд Ради група депутатів, зокрема Ірина Верещук та Давид Арахамія.

Напередодні посли країн G7 закликали парламент ухвалити закон про Службу безпеки без внесення подальших правок.

Нагадаємо, що, як показують дослідження, більшість справ, які розслідує СБУ, не стосуються національної безпеки. Водночас займалися спецслужбовці питаннями контрабанди, зокрема наркотиків, господарськими злочинами та зловживанням владою і підробленням документів.