Скасування незалежності НАБУ та САП суперечить антикорупційному руху України після Революції гідності – аналіз

Посилення ролі генерального прокурора, яке передбачає ухвалений за основу Верховною Радою законопроєкт № 12414, суперечить антикорупційній політиці України, яку реалізовували після Революції гідності.

Про це йдеться у висновках аналізу ухваленого документа, який підготували в “Лабораторії законодавчих ініціатив”.

Ілюстраційне зображення будівлі парламенту в Києві. Фото: Верховна Рада України

Для ухвалення змін парламентарі суттєво розширили зміст проєкту до голосування. Відповідну правку запропонував депутат Максим Бужанський від президентської партії “Слуга народу”. Правники кажуть, що це порушення чинної процедури та регламенту. 

У “Лабораторії законодавчих ініціатив” звернули увагу, що правки внесли до законопроєкту, який мав покращити реакцію держави на заяви про зникнення безвісти та надати родичам зниклих доступ до ефективної правничої допомоги під час воєнного стану. У першому варіанті документ лише пропонував полегшити порядок визначення місця досудового розслідування. 

Після внесення правок законопроєкт передбачив, щоб генпрокурор міг:

• передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам;
• вимагати матеріали будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам;
• надавати НАБУ письмові вказівки, обовʼязкові до виконання;
• передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування.

Правники пояснюють, що зміни суперечать законотворчості останніх десяти років, бо за цей час керівнику САП надали високий рівень гарантій процесуальної незалежності, а САП як спеціалізованій прокуратурі – інституційної незалежності. 

Окрім цього, на відміну від прокурорів Офісу генерального прокурора прокурори САП пройшли ретельні відбори із залученням міжнародних партнерів, а керівника САП обрали на конкурсі.

Результати голосування Верховної Ради за законопроєкт № 12414. Фото: Ярослав Железняк

До ухвалення законопроєкту провадження, підслідні НАБУ, не могли передавати, наприклад, ДБР чи поліції, що й було запорукою незалежності органу. Якщо підтриманий Радою документ набуде чинності, то цей запобіжник зникне, пояснюють аналітики.

Зачеплять зміни також можливості заявляти клопотання про закриття провадження. Нині якщо таке рішення ухвалив прокурор, то це не підстава перестати вести слідство. Ухвалений законопроєкт дозволить підозрюваним посадовцям категорії А, наприклад депутату чи судді, самим просити закрити справу. 

Ще однією зміною стало полегшення порядку переведення поза конкурсом з прокуратури нижчого рівня до Офісу генерального прокурора на період воєнного стану. Працевлаштовувати в такий спосіб можна навіть людей з-поза системи прокуратури. Аналітики припускають, що це потрібно для переведення прокурорів з окружних та обласних прокуратур, бо для аудиту проваджень НАБУ треба багато ресурсів. 

У підсумку в “Лабораторії законодавчих ініціатив” наголосили, що події останніх років свідчать про бажання влади “вручну” керувати кримінальними провадженнями, між іншим тими, що пов’язані з корупцією. 

“Події щодо дискредитації НАБУ і САП в інформаційному полі лише посилюють це переконання”, – додали вони. 

Ухвалений документ ще очікує на підпис президента Володимира Зеленського.

Нагадаємо, що протидія корупції була одним з найнебезпечніших видів активізму в Україні ще до початку повномасштабного російського вторгнення. 

Понад половину українців вважають цю проблему однією з найголовніших у країні, але боротьбу з розкраданнями та зловживаннями називають одним з того, що втілювати вдається погано. 

Фотографія обкладинки: НАЗК