ШІ дедалі частіше використовують для транснаціональних репресій проти активістів – дослідження
Інструменти штучного інтелекту дедалі активніше використовують для переслідування активістів, журналістів і правозахисників за межами країн їхнього походження.
Про це йдеться в матеріалі European Center for Not‑for‑Profit Law, присвяченому ролі нових технологій у транснаціональних репресіях.
Фото з відкритих джерелДослідники зазначають, що сучасні цифрові технології значно розширили можливості авторитарних режимів контролювати та переслідувати критиків навіть за кордоном. Зокрема, йдеться про використання цифрового стеження, зламів акаунтів, онлайн-переслідувань, кампаній дезінформації та витоку персональних даних. Такі методи можуть змушувати людей до самоцензури або ізолювати їх від громадської діяльності.
Особливу роль у цих процесах відіграє штучний інтелект. Він дає змогу значно масштабувати та автоматизувати репресивні практики – від масового створення пропагандистського контенту до аналізу великих масивів даних про активістів.
У публікації йдеться про те, що системи на базі ШІ можуть використовуватися для:
- розпізнавання облич та відстеження людей під час протестів;
- автоматизованого моніторингу соцмереж і цифрових комунікацій;
- створення фейкових матеріалів або дискредитаційних кампаній;
- збору та аналізу великих обсягів персональних даних.
Використання таких інструментів створює так званий охолоджувальний ефект: люди бояться брати участь у громадській діяльності чи протестах, знаючи, що можуть перебувати під цифровим наглядом.
Експерти також попереджають, що генеративний штучний інтелект може суттєво посилити ці загрози. Зокрема, він дозволяє швидко створювати масштабні кампанії дезінформації, підроблені відео або тексти, які дискредитують опозиційних активістів і правозахисників.
На думку авторів матеріалу, міжнародна спільнота має розробити чіткі правила використання таких технологій і механізми контролю за ними, щоб запобігти порушенням прав людини.
Нагадаємо, проти головної редакторки онлайн-видання “Бабель” Катерини Коберник відбулась онлайн-атака з використанням згенерованого ШІ відео. Це зробив блогер Володимир Бойко.
Раніше ГО “Жінки в медіа” презентувала дослідження “Коли штучний інтелект стає ворожим: гендерні загрози проти українських журналісток”, у якому йдеться, що публічні журналістки та керівниці медіа найчастіше стають мішенню онлайн-атак.
Також 73% журналісток заявили, що стикалися з насильством в інтернеті під час своєї роботи: 25% повідомили про погрози фізичним насильством, зокрема погрози вбивством, 18% – про сексуальне насильство; 20% опитаних повідомили, що зазнавали нападу чи жорстокого поводження офлайн через систематичне переслідування в інтернеті. Такими є дані дослідження гендерно зумовленого насильства в інтернеті проти жінок-журналісток, яке провів Міжнародний центр для журналістів (ICFJ) за підтримки ЮНЕСКО.
Зазначимо, що українське законодавство не розрізняє таку категорію злочинів, як злочини із застосуванням штучного інтелекту, тож законодавцям слід комплексно підійти до підготовки відповідних змін.