Міжнародні санкції були ефективними для М’янми – дослідник

Дата: 03 Липня 2017
A+ A- Підписатися

Економічні санкції, які міжнародна спільнота наклала на М’янму, відому за своєю старою назвою як Бірма, були ефективними.

Таку оцінку навів засновник та виконавчий директор м’янмійського Інституту стратегій та політик Мін Зін під час дискусії між українськими правозахисниками і громадськими активістами з М’янми у Києві, передає кореспондент Центру інформації про права людини.  

“М’янма – найбідніша країна південно-східної Азії. У нас була жалюгідна ситуація: найгірший рівень освіти та охорони здоров’я, порівняно з сусідніми країнами. Навіть у найбільших містах не було електрики. 2,5 мільйони людей мігрували до Таїланду – країни, яка сама є бідною”, – зазначив експерт.

За його словами, хунті з низкою проблем було все важче утримувати військову владу.   

“Вплив Китаю, бідність – через це було все тяжче утримувати військову владу. Санкції спрацювали так: країну довели до бідності настільки, що не було можливості вже вчитись. Люди знову і знову виходили на вулиці з акціями протесту, особливо студенти. Під натиском усіх проблем у 2010 році уряд вирішив проводити реформи”, – розповів Мін Зін. 

Нагадаємо, протягом майже півстоліття у М’янмі керувала військова хунта. Вона придушувала практично все інакомислення і користувалась абсолютною владою. 

Після відставки військового керівника Не Він 26 серпня 1988 року політикиня Аун Сан Су Чжі перед півмільйонним мітингом закликала до встановлення демократичної влади.

Антиурядові протести у 1988 році спровокували військовий стан та масові арешти

У 1988 році щонайменше 3 тисячі людей були вбиті в антиурядових повстаннях. У країні сформувалась військова державна рада миру та розвитку. Вона запровадила військовий стан. Військовий режим звинувачували в ув’язненні близько двох тисяч політичних опонентів, дисидентів, правозахисників та журналістів. 1989 року режим посадив під домашній арешт Аун Сан Су Чжі та її доньку. 

Партія лідерки “Національна ліга за демократію” перемогла на виборах у 1990 році. Однак військова хунта відмовилася поступитися  Аун Сан Су Чжі. 

ЄС, США та інші країни накладали санкції на державу, звинувативши її у грубих порушеннях прав людини. На країну розповсюджувалось, зокрема, ембарго на торгівлю зброєю, замороження рахунків близько п’ятьох сотен людей. ЄС запровадив, зокрема, візові обмеження для понад 80 високопосадовців, включно з президентом країни.

Перші за два десятиліття вибори в країні відбулися у 2010 році. У березні 2011 року до влади прийшов цивільний уряд, який, щоправда, користується підтримкою військових, і який розпочав реформи в країні. Серед цих реформ була, зокрема, амністія для політичних в’язнів, скасування цензури для ЗМІ. 

Наразі, згідно з перехідною конституцією, чверть місць в парламенті відведені представникам збройних сил. Таким чином, силовики мають вплив на політичні рішення.

Мін Зін брав участь у русі за демократію у Бірмі у 1988 році як студентський активіст. Переховувався у 1989, аби уникнути арешту хунти. 15 років провів в екзилі. Зараз досліджує етнічні конфлікти та перехідні періоди. 

Поділитися:
Якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter