Росіяни забрали до СІЗО хворого кримського політв’язня Амета Сулейманова. Дружина назвала вирок суду смертельним
Російські силовики взяли під варту та відвезли до ізолятора громадянського журналіста “Кримської солідарності” Амета Сулейманова, який перебував під домашнім арештом через хворе серце. Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив його до 12 років у колонії суворого режиму.
Про це інформує громадське об’єднання “Кримська солідарність” з посиланням на дружину політв’язня Лілю Сулейманову (Люманову).
Амет СулеймановПравозахисна ініціатива повідомляє, що вирок у його кримінальній справі набув чинності після розгляду в апеляційному суді, відтак співробітники незаконної “федеральної служби виконання покарань” (“ФСВП”) на тимчасово окупованому півострові виконали його.
“Вони сказали, що прийшов документ із печаткою, що вирок набув чинності. Я запитала — можна нам хоча б десять хвилин, у нас піст у місяць Рамадан, цілий день не їли. Попросила дати бодай 15 хвилин, щоб він поїв і одягнувся. Вони сказали ні, треба швидко забрати. Амет встиг лише зробити вечірній намаз та одягнутися”, – розповіла Ліля Люманова.
Вона заявила, що вважає цей вирок смертельним для її чоловіка, оскільки його стан здоров’я та умови перебування в цих установах несумісні.
Ліля Сулейманова“Амет має багато захворювань: це і серце, і легені, і шлунок, і суглоби, буквально нещодавно у нього гонартроз підтвердився — це руйнування хрящових суглобів”, — додала дружина.
Кримський татарин не дозволив співробітникам “ФСВП” увійти до будинку. Щоб вони переконалися, що політв’язень не має наміру втікати, він одягнувся у кімнаті, вікна якої виходять у двір, співробітники “ФСВП” спостерігали за ним.
Адвокат Сергій Заєць, який є представником Амета Сулейманова у Комітеті ООН проти катувань, повідомив, що Комітет звернувся до Росії з вимогою призупинити виконання вироку із реальним ув’язненням. У міжнародній організації наполягають на проведенні комплексного медичного обстеження та надання необхідного лікування.
“Це проміжне рішення комітету дає шанс врятувати життя засудженому, але, на жаль, не виключає виконання явно неправосудного вироку”, — прокоментували це рішення правозахисники.
Амет Сулейманов страждає від артеріальної та мітральної недостатності серця. Йому рекомендували зробити операцію із заміни серцевого клапана. Крім того, у підсудного вважалася інвалідність, однак у 2015 році її було знято через його відмову від операції в Москві — Сулейманов отримував систематичне лікування в лікарні Києва і планував проводити операцію під наглядом свого постійного лікаря.
Відомо, що українські правозахисники прирівнюють ув’язнення політв’язнів з інвалідністю до катувань.
29 жовтня 2021 року Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив обвинувальний вирок чотирьом кримським татарам. Сулейманова засудили до 12 років позбавлення волі за нібито причетність до релігійної організації “Хізб ут-Тахрір”. З них перші три з половиною роки засуджений має провести в приміщенні камерного типу.
9 лютого 2023 року російський апеляційний суд у Власисі відхилив апеляційні скарги й залишив вирок у силі. Адвокатка Ліля Гемеджи назвала вирок “смертельним”, оскільки Сулейманов має серйозні проблеми зі здоров’ям, йому рекомендована заміна серцевого клапана.
Представники правозахисних організацій засудили переслідування Амета Сулейманова, Рустема Сейтмеметова, Османа та Сейтумера Сейтумерових та інших кримськотатарських активістів у тимчасово окупованому Криму.
“Крим SOS” зафіксувала щонайменше шість випадків катувань кримських політв’язнів у 2022 році.
Крім катувань, кримські політв’язні також страждають від жорстокого та нелюдського поводження. Зокрема, затриманим не надають належної медичної допомоги. Через це у лютому 2023 року загинули два кримських політв’язні: Костянтин Ширінг і Джеміль Гафаров.
Відомо, 15-й день в незаконному ув’язненні через ненадання медичної допомоги голодує громадянська журналістка Ірина Данилович.
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджіхана.
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії завдання із перетворення півострова на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов вважає, що іноземні країни у своїх рішеннях припускатимуться стратегічних помилок, якщо не будуть враховувати позицію українського народу та влади.
