Правозахисники “КримSOS” зафіксували катування щонайменше шести кримських політв’язнів у 2022 році
Правозахисна організація “Крим SOS” зафіксувала щонайменше шість випадків катувань кримських політв’язнів у 2022 році.
Про це розповів аналітик “Крим SOS” Євген Ярошенко.
Євген ЯрошенкоВін нагадав, що Енвер Крош та Ірина Данилович зазнали тортур після затримання. Ірину Данилович також били під час етапування на судове засідання.
Рустем Османов, Руслан Абдурахманов, Ярослав Жук та Олексій Кисельов пережили жорстокі тортури після викрадення на новоокупованих територіях.
За даними правозахисної організації, окупаційні силові структури катують не лише політв’язнів. Наприкінці 2022 року жорстоко побили звільненого викладача Білогірського технікуму Андрія Білозерова, коли його затримували за публікацію пісні “Червона калина” у соцмережі. За цей вчинок його на 14 діб відправили під адміністративний арешт за обвинуваченням у нібито демонстрації нацистської символіки.
Крім катувань, кримські політв’язні також страждають від жорстокого та нелюдського поводження. Зокрема, затриманим не надають належної медичної допомоги. Через це у лютому 2023 року загинули два кримських політв’язні: Костянтин Ширінг і Джеміль Гафаров.
ZMINA та газета “День” у серії “День народження за ґратами” 2021 року розповідали історії політв’язнів. Видання закликають небайдужих за межами України писати їм листи підтримки.
За оцінюванням правозахисної організації “Крим SOS”, щонайменше 35% вироків нинішнім жертвам політично вмотивованих кримінальних переслідувань у Криму ухвалено після початку повномасштабного вторгнення. Здебільшого це люди, яких обвинувачують у нібито причетності до ісламської політичної організації “Хізб ут-Тахрір” або добровольчого кримськотатарського батальйону імені Номана Челебіджіхана.
Крим SOS вказує, що сумарний термін жертвам політично вмотивованих переслідувань у Криму за рік повномасштабного вторгнення склав 699 років і 9 місяців.
Правозахисна організація наголошує, що ігнорування воєнних злочинів російських окупантів призвело до погіршення ситуації з правами людини в окупованому Криму. А відсутність реакції міжнародної спільноти на окупацію Криму та подальші злочини окупантів полегшили Росії задачу із перетворення півострову на плацдарм для вторгнення на материкову Україну рік тому.
Як відомо, правозахисна спільнота в Україні переконана, що деокупація Криму припинить систематичні грубі порушення прав людини на півострові з боку Російської Федерації. Для цього вони закликають країни підтримати Україну своєчасним постачанням зброї та військовим обладнанням у достатній кількості.
